Вишня  — плід рослин підроду cerasus роду Prunus. Плід типу кістянка. Плоди підроду Cerasus відрізняються від інших підродів роду Prunus (Armeniaca — абрикос, Prunus — слива і Emplectocladus) тим, що вони гладкі, без нальоту.

Невелике місто Керасунд (грец. Κερασουντα)^[1], який перебував між Фарнаком та Трапезундом, прославився вишнями. Саме там їх уперше зустріли римляни, давши назву «керасунтських плодів», лат. cerasi. Звідси італ. ciliegia, фр. cerise, ісп. cereza, порт. cereja, нім. Kirsche, англ. cherry, рос. черешня^[2].

Плоди вишні мають кисло-солодкий смак. У плодах вишні містяться органічні кислоти (лимонна кислота, яблучна кислота, бурштинова кислота, саліцилова кислота), мікроелементи (мідь, залізо, цинк, йод, марганець, хром, фтор, молібден, бор, ванадій, кобальт, нікель, рубідій), макроелементи (калій, кальцій, фосфор, магній), а також пектинові сполуки, цукри, вітаміни А, С, Е, В1, В2, РР, фолієва кислота.

Виробництво вишні (тис. тонн)
Країна	1965	1970	1975	1980	1985	1990	1995	2000	2005	2006	2007	2008	2009	2017
Туреччина	47	59	73	96	130	143	186	230	280	310	398	338	418	809
США	79	111	141	156	120	142	150	185	227	266	282	225	390	514
Іран	34	39	45	53	65	85	157	216	225	225	200	199	225	244
Італія	196	210	190	119	157	100	120	146	101	111	106	134	116	125
Іспанія	50	53	66	80	79	55	55	113	96	92	76	72	96	114
Сирія	1	2	5	10	22	19	41	56	53	63	75	48	78	68
Росія	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	62	85	93	50	100	63	69	245
Румунія	36	61	59	67	88	68	60	74	118	105	65	68	68	55
Узбекистан	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	18	20	22	54	55	61	67	193
Чилі	3	3	5	5	9	14	20	31	32	41	45	46	56	126
Франція	118	121	89	113	101	82	63	66	69	68	47	40	53	36
Україна	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	47	76	100	49	68	75	53	243
Польща	26	29	22	25	31	9	36	38	37	38	20	41	50	91
Греція	19	25	25	18	28	47	50	57	44	44	52	42	48	90
Німеччина	140	255	169	142	194	141	142	170	28	32	34	25	39	24
Ліван	7	12	14	19	28	42	78	45	29	23	30	31	35	17
Австрія	20	25	23	23	23	20	29	30	26	27	34	27	30	6
Сербія	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	25	23	21	23	28	29	29	118
Болгарія	36	55	52	55	75	71	75	28	18	20	18	16	17	52
Португалія	38	21	15	11	13	11	8	8	16	15	9	10	11	19
Швейцарія	46	47	49	39	37	24	24	19	10	8	10	6	10	38
Весь світ	1113	1460	1360	1279	1530	1397	1629	1901	1863	1870	1956	1801	2196	3643

Вишню здавна застосовували при різних захворюваннях нирок і сечового міхура, при подагрі і розладах шлунку. Завдяки вмісту антоціанів вишня має капілярозміцнювальні і антиокислювальні властивості, а завдяки вмісту кумаринів і оксикумаринів — корисна при тромбофлебіті і флеботромбозах, ішемічній хворобі серця, після перенесених інфарктів міокарду, мозкових інсультів. За вмістом пектинів, вишня займає друге місце після апельсинів. Ці речовини мають різносторонню дію — сприяють росту і життєдіяльності корисних бактерій кишечнику, що беруть участь в синтезі вітамінів групи В, звільняють організм від шкідливих продуктів обміну і від надлишку холестерину, що особливо важливо для людей, що страждають на ожиріння і атеросклероз, сприяють виведенню з організму шкідливих хімічних сполук. Вишневий сік має відхаркувальну дію при катарах дихальних шляхів. Ягоди, сік і сироп з вишні з молоком застосовують як легкий сечогінний засіб при порушеннях сольового обміну і подагрі. Плодоніжки ягід використовували у вигляді відвару як сечогінний і спазмолітичний засіб при серцевих набряках, сечокам'яній хворобі^[3].