Взає́мні займе́нники (дав.-гр. άλληλοπαθητική, англ. reciprocal pronouns) — розряд займенників за лексичним значенням, включає займенники, що вказують на взаємну спрямованість дії, наприклад: один одного, один другого.

Взаємні займенники — це морфологічні зрощення, що вказують на суб'єкти, кожний з яких є носієм дії, процесу чи стану і водночас об'єктом, адресатом тієї ж дії, процесу чи стану з боку іншого суб'єкта^[1][2]. Вони посилаються на ім'я чи множину імен, які позначають об'єкти, що пов'язані взаємними відносинами, вираженими предикативним словом, наприклад:

Марічка навряд чи порівнювала Миколу й Петра одного з одним^[3].

Взаємні займенники вказують на зворотний перехід з суб'єкта на об'єкт, унаслідок чого творець дії є одноразово об'єктом тієї ж дії з боку іншого творця чи творців дії^[4].

Взаємні, відносні, зворотні, вказівні (залежно від їхньої функції) та особові займенники 3-ї особи належать до анафоричних заменників^[3] — займенників, які відсилають до раніше сказаного^[5][6].

В українській мові до взаємних займенників належать займенники:

• один одного,
• один другого,
• кожен кожного

Взаємні займенники мають в однині форми трьох родів, а також форму множини: один одного, одна одну, одно/одне одного, одні одних, наприклад: Хлопці й дівчата були варті одні одних.^[7]

Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?

— Тарас Шевченко

Перша частина займенника незмінна, а друга відмінювана і узгоджується в реченні з керуючим дієсловом, наприклад:

Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала.

— Панас Мирний

Хвилину стояли так один проти одного Нана й Евмахос і дихали злістю та помстою.

— Юліан Опільський «Танечниця з Пібасту»

Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми

— Панас Мирний

Дуже часто форма середнього роду вживається з іменниками будь-якого роду й числа, наприклад:

Обоє молодят поглядали одне на одного^[7].

Взаємні займенники в формі однини можуть узгоджуватися як з одниною, так і з множиною:

• один одного вартий та один одного варті,
• один одному на голову лізе та один одному на голову лізуть

(Інші приклади наведено нижче у розділі Фразеологія)

В українській мові зворотні займенники є частиною декількох фразеологізмів^[8].

В українській мові взаємність дії також передають взаємно-зворотні дієслова: змагатися, листуватися, розлучитися, отже зворотне дієслово може бути синонімічним за значення незворотному дієслову з взаємним займенником, наприклад:

Вони обійнялися.

Вони обійняли одне одного.

В латинській мові взаємний займенник (reciprocum) окремо не виділявся, іншомовні взаємні займенники перекладалися на латину виразами лат. inter sē «між собою» та alius aliud «інший інше».

У давньогрецькій мові вживався взаємний займенник (άλληλοπαθητική) дав.-гр. ἀλλἠλων, утворений шляхом подвоєння основи займенника άλλος «інший»^[9]: з *άλλ-αλλο- після подовження α в η та спрощення двох останніх λλ до λ виникла основа άλληλο-, від якої утворюються форми взаємного займенника для трьох родів лише в непрямих відмінках множини^[10]:

Від давньогрецького взаємного займенника ἀλλἠλων походять слова паралель та паралельний (від дав.-гр. παρὰ ἀλλήλοις «один біля одного, один при другому»).

У новогрецькій мові до взаємних займенників належать три сполучення зі значенням «один одного» — грец. ένας/µια/ένα та три зі значенням «між собою, серед, з-поміж нас, вас, них» — κάποιος/α/ο, µερικοί/ές/ά, κάτι/κατιτί. Взаємні займенники новогрецької мови утворюються сполученням двох неозначених займенників або прислівників та особових займенників.^[11]

В російській мові до взаємних (рос. взаимные местоимения) відносять займенники: друг друга, друг дружку, один другого, каждый каждого.

В англійській мові до взаємних займенників (англ. reciprocal pronouns) належать: one another та each other. Як в українській мові, вони можуть вживатися з прийменниками, однак в англійській мові прийменник ставиться перед першою частиною займенника («from each other» — «один від одного»), а також у присвійному відмінку. Наприклад:

They all said «Hello» to one another («Усі привіталися одне з одним»): They looked into each other's eyes for a silent moment («Вони якусь мить мовчки дивились у вічі одне одному» М. Вілсон)

Взаємні займенники іноді вживаються як підмет підрядного речення, наприклад^[12][13][14]:

Miss С. and I are going to find out what each other are like («Пані С. та я збираємося з'ясувати, що ми за люди»): The twins wanted to know what each other were/was doing (Близнюки жадали знати, що робив кожен із них).

У німецькій мові до взаємних займенників (нім. Reziprokpronomen) відносять einander і множинні форми зворотних займенників (uns, euch, sich), проте лише einander є однозначним без уточнюючих слів selbst/selber «себе» чи gegenseitig «взаємно, обопільно, двобічно», відповідно без контексту.

В літературній нідерландській мові вживаються дві форми взаємних займенників (нід. het wederkerig voornaamwoord, reciprook pronomen): elkaar та elkander «одне одного» (друга — лише в писемній мові), наприклад:

• Wij ontmoetten elkaar (elkander) in Amsterdam. («Ми зустріли одне одного в Амстердамі»)

Літературні форми витіснили архаїчніші й діалектні варіанти malkander та mekaar^[15].

• Іноді латинське слово reciprocus «взаємний, що повертається, що рухається вперед і назад»^[16][17], яке вживається в багатьох мовах для позначення взаємних займенників (напр. англ. reciprocal) невірно перекладають як «зворотний»^[18][19]. При цьому слово «зворотний» (пізньолат. reflexivus) в сучасних граматиках використовується для позначення іншого розряду займенників.

Це пов'язано з тим, що в латинських граматиках взаємні займенники не виділялися окремо і зворотні займенники sui, suus^[20][21] називалися «взаємними» (pronomina reciproca).