PROFILPELAJAR.COM

місто Ветлуга
Герб	Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Нижньогородська область
Муніципальний район	Ветлузький район
Код ЗКАТУ:	22218501000
Код ЗКТМО:	22618101001
Основні дані
Час заснування	1606
Населення	8470 человек (2016)
Площа	7 км²
Поштові індекси	606860
Телефонний код	+7 83150
Географічні координати:	57°51′20″ пн. ш. 45°46′52″ сх. д. / 57.855555555556° пн. ш. 45.781111111111° сх. д.
Висота над рівнем моря	110 м
	Мапа
	; Ветлуга ; Ветлуга
	Ветлуга у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ветлуга.

Ветлу́га (марій. Юр) — місто (з 1778) Нижегородської області Росії. Адміністративний центр Ветлузького муніципального району.

Географія

Місто розташоване на правому підвищеному березі річки Ветлуги, при впадінні в неї річки Красниці, за 47 км на північ від залізничної станції Урень на новій лінії Транссибу. Через місто проходить автодорога Р157 Урень — Котлас.

Історія

Населений пункт був заснований в 1636 рік у (за іншими даними — в XIII столітті). Статус міста отримав в 1778 рік у. Місто було адміністративним центром найбільшого в Поветлужьї повіту^[1].

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 120,8 тис. люд.

в тому числі росіяни — 98,2 %;
Марійці — 1,6 %.
У повітовому місті Ветлузі проживало 5 179 люд.

Марійське поселення в районі сучасного міста

Місто Ветлуга є одним із стародавніх поселень на річке Ветлугі. Вважається, що на цьому місці в XIII століття правителем марійського Ветлузького князівства (розташовувалося на заході Марійського краю) було засновано місто Юр.

Точний час заснування і місцезнаходження міста не відомо. Більшість істориків вважає, що воно знаходилось у лівобережній низькою заболоченій частині Поветлужье на березі річки Юр'ївка (притоці річки Ветлуги) поблизу місця розташування сучасного міста Ветлуги. За іншою версією, місто Юр знаходився на правому (високому) березі Ветлуги в точності на місці розташування сучасного міста.

Відомо, що в 1280-х роках кугуз Бай зміцнив вже існувала до того моменту селище Юр. У той час місто було одним з основних укріплених пунктів князівства. Через Поветлужье проходив з півночі на південь дуже важливий сухопутно-водний шлях з Північна Двіни на басейн Волгу. Через місто також проходила з заходу на схід велика сухопутна дорога з костромських земель в марійські.

У XIV столітті Ветлузький кугуз Ош Пандаша об'єднав родову знати, залучив на свій бік татар і в ході дев'ятнадцятирічної війни розбив Галич-мерського князя Андрія Федоровича.

У січні 1468 рік а рать галицьких князів під начальством князя Семена Романовича Ярославського, який діяв за наказом Великого князя московського Івана III Васильовича, завоювала місто^[2].

"Послав на черемису князя Семена Романовича, а з ним багатьох дітей боярських двору свого; і совокупівшеся, вси пойдоша з Галича на Николин день, Грудень 6, і пойдоша ліски без шляху, а зима була велми студена. Тоя ж зими генваря 9, на Хрещення Господнє, рать великого князя прийшов в землю черемісскую, і багато зла учініша мешканця того краю людей ізсекоша, а інших у полон поведоша, а інших ізожгоша; а коні їх і всяку живність, чого не можна з собою имати, то все ізсекоша; а що було живота їх, то все взяша, і повоеваша всю землю ту, а досталь пожгоша, а до Казані за єдиний день не доходили і, возвратівшеся, приидоша до великого князя вси здорові. "

"І була убивства людська велика, і кровьмі поліяся варварська земля; блату і нетрі, і озера і річки намостішаяся черемісскімі кістьми ".

Юр був зруйнований і спалений повністю. Прилегла місцевість була спустошена, залишалася малонаселеній кілька десятиліть. Поступово вона заселялася російськими переселенцями, які заснували поблизу цього місця кілька сіл.

Історія міста Ветлуги

У першій половині XVII століття правобережжі Ветлуги вже було заселено російськими, де між іншими селами існувала село Шулепнікова Ветлузького волості Костромського намісництва. В 1606 рік у Дозорець Іван Ситін і Михайло Тюхін засвідчили на цьому місці Воскресенський цвинтар і село Щуплікову (в пізніших документах — Щупліно, Щулепніково). В 1637 рік у село була подарована царем Михайлом Федоровичем княжні Мстиславській. З будівництвом в першій половині XVIII століття церкви село отримує нове ім'я: Верхнє Воскресіння.

В 1778 рік у село було куплено дійсним таємним радником Костромським генерал-губернатором Олексієм Петровичем Мельгунова за 8600 рублів разом з усім майном і населенням, що складається з 82 душ чоловіків (рахунок вівся тільки чоловічого населення). За Указом Катерини II від 5 (18) вересня 1778 рік а село було перетворено в Повіт (Росія) Ветлугу (Костромське намісництво, Унженскому провінція ). Сам Мельгунов і попросив для колишнього свого села статус міста.

Але в народі є інша легенда про те, як Верхнє Воскресенське стало містом Ветлугу. Нібито жителі села, затіявши перетворити його в місто, послали делегацію бити про те чолом матінці-імператриці. Прийняв їх Потьомкін, обіцяв задовольнити прохання з умовою, що вони в своїх сільських костюмах і постолах станцюють «російського» перед Катериною. Ветлужане протанцювали на палацовому паркеті, цариця, вдосталь посміявшись, підписала указ про заснування міста Ветлуги. З тих пір пішов вислів «Ветлузького личакарі виплясалі Ветлугу».

Під час Уренського заколоту місто з 29 серпня по 4 вересня 1918 року перебуває під владою заколотників.

Населення

Чисельність населення
1856^[3]	1897^[3]	1913^[3]	1931^[3]	1939^[3]	1959^[4]	1970^[5]
3000	↗5200	↗6400	↘5900	↗8100	↗10 016	↘9817
1979^[6]	1989^[7]	1992^[3]	1996^[3]	1998^[3]	1999^[8]	2000^[3]
↗10 048	↗10 190	↗10 200	→10 200	↗10 400	↘10 298	↘10 200
2001^[3]	2002^[9]	2003^[3]	2005^[3]	2006^[3]	2007^[3]	2008^[10]
↘10 100	↘9641	↘9600	↘9400	→9400	→9400	↘9386
2009^[10]	2010^[9]	2011^[10]	2012^[11]	2013^[12]	2014^[13]	2015^[14]
↗9413	↘8954	↗8959	↘8800	↘8730	↘8555	↘8503
2016^[15]	2017^[16]
↘8470	↗8501