Село було засноване за царювання Катерини II (70-80-ті роки XVIII сторіччя) вільні землі роздавалися дворянам, офіцерам, чиновникам і панам, але з умовою обов'язкового переселення селян з внутрішніх губерній Московської імперії. Земля була віддана у володіння порутчика Олександра Євграфовича Врем'єва.[1].
У 1781 році в селі налічувалося 23 двори, у яких проживало 58 чоловіків і 49 жінок.[2]
В середині ХІХ сторіччя господинею села була баронеса Гриневич, вона щоб підтримати місцевих селян подарувала їм 100 дес. землі і дала 25 тисяч карбованців на будівництво та утримання школи.
В кінці ХІХ сторіччя господарем села стає пан Брунст.
Місцевий пан Брунст Віктор добре ставився до місцевих селян, він здавав в оренду землю селянам за 8 -10 крб, біднякам він давав продукти. Його дружина Катерина Василівна організувала в селі недільну школу. У 1902 році Брунст відкрив в селі завод сільськогосподарських інструментів, де мали роботу 400 осіб.
У 1905 році господар села Брунст Віктор Емільяновіч підтримав революцію 1905—1907 років. Через підтримку революції сім'я пана потрапила під нагляд поліції, а в 1907 році він був змушений продати свою землю і виїхати до Харкова.
Соломченко Микола Іванович (18.02.1924-…2012 рр.) — доцент кафедри шпитальної терапії Донецького національного медицинського університету. Автор книги Лекарственніе растения Донбасса.
Жертви сталінських репресій
Решетняк Павло Корнійович, 1883 року народження, Канівського району Полтавської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник заводу ім. Орджонікідзе. Проживав: с. Веселе Краматорського району Донецької області. Заарештований 12 грудня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 13 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Щербина Іван Степанович, 1901 року народження, с. Веселе Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Хлібороб. Проживав: х. Швейцарія Краматорського району Донецької області. Заарештований 29 березня 1932 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 2 листопада 1932 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1989 році.
Іваненко Федір Сазонович, 1886 року народження, х. Новопілля Ізюмського району Харківської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Веселе Краматорського району Донецької області, буд. № 35. Візник кінного двору НКМЗ ім. Сталіна. Заарештований 4 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1960 році.
Джерела
Рукописи не горят. Сергій Мельников.
Земельні банки Новоросійського краю. Фонди земельних банків Одеського архіву. Відомості про плани земельних ділянок опису 1 фонду Земельного банку Херсонської губернії. Справи 5570-5695.
Примітки
↑«Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церкви и приходы прошедшего XVIII века» 1880 год
↑«Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церкви и приходы прошедшего XVIII века» 1880 год стр 769
.jpg)
