Микола Миколайович Верьо́вкін (рос. Николай Николаевич Верёвкин; нар. 1877, Санкт-Петербург — пом. 1940) — російський архітектор.

Народився у 1877 році в Санкт-Петербурзі. Протягом 1896—1901 років навчався у Петербурзькому інституті цивільних інженерів, протягом 1902—1906 років в Петербурзькій академії мистецтв. За проєкт кафедрального собору для губернського міста одержав звання художника-архітектора. Працював у петербурзькому страховому товаристві «Саламандра».

В архітектурі використовував форми неокласицизму та неоампіру. За його проєктами побудовано:

у Санкт-Петербурзі

• споруди заводу «Нова Баварія» на Петровському проспекті № 9;
• будинок страхового товариства «Саламандра» на вулиці Гороховій № 4 (у співавторстві), № 6;
• особняк О. Криличевської на Кам'яному острові;

у Харкові

• прибуткові житлові будинки на вулиці Римарській, № 22 та № 24 (1915);
• будинок товариства «Саламандра» на вулиці Сумській № 17 (1914—1916, у співавторстві; додав до проєкуту скульптурний картуш з емблемою товариства та фігури).

• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 114 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник;
• Кілессо С. К. Верьовкін Микола Миколайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.