Село розташоване на відстані 12 км від районного центру Верховина та за 45 км від залізничної станції Ворохта, у долині річки Чорний Черемош, у яку в селі впадає струмок Млинський.
У селі струмок Росошний впадає у річку Чорний Черемош.
Історія
Засноване 1686 р. До 1946 р. відоме під назвою Ясенів Горішній.
Наприкінці XIX ст. великим земельним власником у селі було Товариство для плодів лісу (Відень), а його попередником — родина Страшерів.
Уродженець села Іван Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків. Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Ясенів Горішній Жаб'євського району перейменовано на село Верхній Ясенів і Ясенево-Горішнівську сільську раду — на Верхньоясенівська.
23 серпня 2015 року єпископ Коломийський і Косівський Юліан (Гатала) у Верхньому Ясенові звершив освячення храму святої Софії премудрості Божої[4]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Верховинської селищної громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району[6].
Церква Пресвятої Тройці
Докладніше: Церква Пресвятої Тройці (Верхній Ясенів)
У селі розташована діюча дерев'яна церква Пресвятої Тройці, побудована в 1882 році, освячено в 1900 році, або 1883 році. Розташована у південній частині села біля кладовища, поруч з головною дорогою.
Первісно храм був перекритий гонтом, проте в 30-х роках ХХ століття її перекрили бляхою. Пізніше стіни над опасанням були покриті пластиковою вагонкою. Під час останніх ремонтів, які відбулися в 2000-х роках опасання, стіни над ним та дахи були перекриті карбованоюбляхою.
Хрестоподібна в план, побудована з брусів, перекрита карбованою бляхою. Використовується парафією Православної церкви України.[7][8][9]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1290 осіб, з яких 611 чоловіків та 679 жінок.[10]
Багато місцевих жителів — різьбярі по дереву й металу.
Туристична інфраструктура в селі слабо розвинена, є кілька приватних садиб зеленого туризму.
22 травня 2020 р. відкрили сучасну амбулаторію.[13]
Цікаві факти
У селі проводиться щорічний Гуцульський фольклорний фестиваль «Черемош Фест». Щорічно цей захід приваблює десятки тисяч гостей не лише зі всієї України, але й з-за кордону. Сюди приїжджають з виступами аматорські гуцульські колективи всього карпатського регіону.
Домбчевський Роман Йосифович (25 травня 1884 — 1952, Одеса) — юрист (закінчив Львівський університет 1908 р.), сотник УГА, секретар посольства УНР у Чехії (1921—1922 рр.), фаховий захисник української мови, публіцист, автор книги «За права мови» (вид. 1934 р.). Вільно володів вісьмома мовами;
Кумлик Роман Петрович (1948—2014) — гуцульський музикант-віртуоз, поет-коломийкар, заслужений працівник культури України, керівник капели «Черемош», власник приватного Музею гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів, дійсний член Наукового карпатського товариства у Варшаві.