PROFILPELAJAR.COM

Верніка
Верніка
грец. Βερενίκη
Народилася	28
Померла	не раніше 79
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	монарх
Титул	принцеса і королева[d]
Рід	Іродіади
Батько	Ірод Агріппа I
Мати	Cyprosd
Брати, сестри	Ірод Агріппа II, Drusillad і Mariamned
У шлюбі з	Марко Юлій Олександрd, Ірод Халкіський і Марк Антоній Полемо II
Діти	Berenicianusd і Julius Hyrkanosd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Щодо інших людей з іменем Береніка див. Береніка (ім'я).

Верніка (Береніка, Berenice, бл 28 — після 79) — юдейська цариця, дочка Ірода Агріппи I та Кіпри (Кіпрос), сестра і співравителька Ірода Агріппи II. Була коханкою майбутнього імператора Тита.

Шлюби

Перший раз її видали заміж у 13 років за Марка Юлія Олександра, сина алабарха Олександра Лісимаха. Проте скоро і десь перед 44 роком її чоловік помер і Верніка залишилася вдовою. Після смерті Марка була видана вдруге за свого дядька — царя Ірода Халкіського. У шлюбі народилися два сини Беренікіан і Гіркан. Овдовіла вдруге у 48 році та оселилася при дворі свого брата Ірода Агріппи II. З іншої сторони імператор Клавдій по смерті Ірода Халкіського передає і права на князівство померлого Ірода Халкіського — Іроду Агріппі II.

Близько 65 року Верніка стала дружиною царя Кілікії Марка Антонія Полемо II. Для вступу в шлюб цар зробив обрізання і прийняв юдаїзм.^[2] За переказами Йосипа Флавія, Береніка через свою нестриманість незабаром покинула свого чоловіка і продовжила жити при дворі брата. За чутками свого часу Береніка була в кровозмішаному зв'язку зі своїм братом Агріппою. Йосиф Флавій також повідомляє, що вона одружилася з царем Полемо ІІ так як «розраховувала покінчити з усіма плітками».^[2].

Новий Завіт

Дії Апостолів описують подію 60 року, коли апостол Павло був на суді у Кесарії Палестинській перед Порцієм Фестом, Іродом Агріппою II, та Вернікою:

А назавтра Агріппа й Верніка прийшли з превеликою пишнотою, і на залю судову ввійшли разом з тисяцькими та значнішими мужами міста. І як Фест наказав, то Павло був приведений.(Дії 25:23)

та викладають їх ставлення до апостола:

Встав же цар і правитель, Верніка й ті, що сиділи з ними, і відійшли набік та розмовляли між собою: «Цей чоловік — казали — не зробив нічого, гідного смерти чи кайданів.»(Дії 26:30-31)

Імператор Тит

Імператор Тит приїхав у Юдею 67 року на зміну Цестію Галлу коли там спалахнуло повстання проти Риму і закохався у Верніку^[3]. Цим зв'язком пояснюється і друге повернення Тита у Юдею у 69 році. Лише у 75 році Верніка слідує за Титом у Рим як його заручена. У аристократичній верхівці Рима наростало невдоволення цим зв'язком і вона змушена покинути місто. Проте після сходження на трон Тита у 79 році Верніка знову у Римі. Її сподівання не збулись — імператор Тит із державницьких міркувань розлучився з нею. Після цього слід її у історії зникає.

Примітки

↑ Кипрос // Еврейская энциклопедия — СПб: 1911. — Т. 9. — С. 480.
d:Track:Q4173137 d:Track:Q21096049 d:Track:Q25044244 d:Track:Q656
↑ ^а ^б Йосиф Флавій. Юдейські стародавності (рос.)
↑ Светоній. Життя дванадцяти цезарів. Божественний Тит гл 7. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верніка

Ilan, Tal (1992). Julia Crispina, Daughter of Berenicianus, a Herodian Princess in the Babatha Archive: A Case Study in Historical Identification. The Jewish Quarterly Review, New Ser. University of Pennsylvania Press. 82 (3/4): 361—381. doi:10.2307/1454863. JSTOR 1454863. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
Macurdy, Grace H. (1935). Julia Berenice. The American Journal of Philology. The Johns Hopkins University Press. 56 (3): 246—253. doi:10.2307/289676. JSTOR 289676. Процитовано 28 вересня 2012.
Crook, John A. (1951). Titus and Berenice. The American Journal of Philology. The Johns Hopkins University Press. 72 (2): 162—175. doi:10.2307/292544. JSTOR 292544. Процитовано 2 жовтня 2012.