1984 року закінчив 9 класів ЗОШ № 10 Бердичів, 1987-го — ПТУ № 4, «слюсар-ремонтник». Строкову службу проходив протягом 1987—1989 років, 366-й гвардійський мотострілецький полк, Степанакерт.
Без Олександра залишилися мати, дружина, двоє синів, внук, внучка. Похований в селі Гришківці[1].
Нагороди та вшанування
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
20 лютого 2015 року в місті Бердичів на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 10 (вулиця Шелушкова, 4), де навчався Олександр Венгер, йому встановлено меморіальну дошку.
25 червня 2015 року Бердичівською міською радою прийнято рішення про перейменування 3-го провулка Шелушкова на вулицю Олександра Венгера.
