Вемале

Вемале
Самоназваіндонез. Suku Wemale
АреалІндонезія (Серам, Молуккські острови)
Близькі доалуне
Мовавемалеська мова; Класифікація: Малайсько-полінезійська, Індонезійська мова.
Релігіяхристиянство, анімізм

Вемале (Wemale) — етнічна група острова Серам, Індонезія. Їх налічується понад 7500 осіб[1] і вони проживають у 39 селах центральної частини острова. Подібно до спільноти алуне на заході, народ Вемале походить від спільної групи предків під назвою Патасіва.[2]

Мова вемале малайсько-полінезійського походження. Вона поділяється на північний та південний різновиди, маючи діалекти, відомі як горале, касю, увенпантаї, гонітету та каве.[1][3] Північним діалектом вемейле розмовляє близько 5000 осіб, а південним вемейлом — близько 3700 осіб. Легенда про Гайнувеле — це міф про походження з фольклору вемале та алуне.[4] Він був записаний німецьким етнологом Адольфом Еллегардом Йенсеном під час експедиції — на Молуккські острови.

Опис

Ми-чоловіки-воїни.

Традиційно вемале жили користуючись з лісових продуктів. Велика частина їхнього раціону була заснована на саговій пальмі. Вони також практикували змінне вирощування.

Чоловіки брали участь у військових діях проти сусідніх груп. Жінки проводили більшу частину дня, збираючи продукти з лісу у високі конічні кошики, які вони носили на спині. Верх цих кошиків мав характерну лійкоподібну форму, і все, що було спіймано, жінки вкидали всередину швидким і граціозним рухом.

Чоловіки вемале носили довгі ножі. Обидві статі носили мало одягу через вологе середовище. Жінки навколо талії носили ротангові пояси.

Так само як і в алуне, для дівчат важливою подією було святкування повноліття.[5]

Вемале будували великі та складні будинки з дерева, палиць і пальмового листя. Ці будинки були дуже майстерно побудовані, щоб зберегти внутрішню сухість і комфорт.

Культура народу вемале протягом останніх кількох десятиліть дуже змінилася через вплив сучасної цивілізації, яка порушила традиційні цінності. Крім того, політичне та релігійне протистояння та викликаний ними конфлікт в Індонезії вплинули на багато островів регіону Молуккських островів.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вемале

Бібліографія

  • Sachse, F. J. P., Het Eiland Seram en zijne Bewoners. Leiden, 1907
  • Adolf Ellegard Jensen, Die drei Ströme. Züge aus dem geistigen und religiösen Leben der Wemale, einem Primitiv-Volk in den Molukken. Leipzig 1948

Посилання

  1. ↑ а б Wemale. Ethnologue.com. 19 лютого 1999. Процитовано 10 червня 2015.
  2. ↑ Reuter, Thomas, ред. (2006). Sharing the Earth, Dividing the Land: Land and Territory in the Austronesian World. Canberra: ANU E Press. doi:10.22459/SEDL.10.2006. ISBN 19-209-4270-X.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. ↑ Wemale, South. Ethnologue. Архів оригіналу за 15 липня 2007.
  4. ↑ Leeming, David (2005). The Oxford Companion to World Mythology. Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780195156690.001.0001. ISBN 978-0-19-515669-0. Архів оригіналу за 28 вересня 2013.
  5. ↑ Sachse, F. J. P. (1907). Het Eiland Seram en zijne Bewoners. Leiden: E. J. Brill.