Великий протичовновий корабель (ВПК) — клас кораблів радянського і російського військово-морських флотів, введений 19 травня1966 року. У відповідності до назви кораблі класу призначені насамперед для боротьби з підводними човнами ймовірного противника в океанській зоні. У військово-морських силах інших країн класу великих протичовнових кораблів не існувало, радянські ВПК 1-го рангу класифікувалися західними довідниками як крейсери (наприклад, ВПК «Керч») або есмінці[1][2][3] (наприклад, ВПК «Адмірал Пантелєєв»), а ВПК 2-го рангу іменувалися фрегатами[4].
У СРСР до класу БПК відносили бойові кораблі спеціальної будівництва проектів 61, 1134А, 1134Б, 1155, 1155.1 а також переобладнані з інших класів кораблі проектів 56-ПЧО і 57-А. На 2014 рік у складі ВМФ Російської Федерації продовжують нести бойову службу 9 великих протичовнових кораблів (типів 1155(8) і 1155.1(1)).
↑Conway’s All the World’s Fighting Ships, 1947—1995. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1996. — P. 380, 382, 390. — ISBN 978-155-75013-25.
↑Jane's Fighting Ships, 1981—1982. — London : Jane's Information Group, 1981. — P. 498-500, 503-505.
↑Jane's Fighting Ships, 2004—2005. — London : Jane's Information Group, 2004. — P. 606-609. — ISBN 0-7106-2623-1.
Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — СПб. : Галея Принт, 2005. — Т. III. Противолодочные корабли. Часть I. Большие противолодочные корабли. Сторожевые корабли. — 124 с. — ISBN 5-8172-0094-5.
Conway’s All the World’s Fighting Ships, 1947—1995. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1996. — ISBN 978-155-75013-25.