PROFILPELAJAR.COM

	Варфоломій
	Рівненський і Острозький з 27 липня 1995 р.
	Рівненський і Острозький з 27 липня 1995 р.
Конфесія:	УПЦ МП
Альма-матер:	Одеська духовна семінарія, Московська духовна академія
Науковий ступінь:	кандидат богослов'я
Діяльність:	священнослужитель
Ім'я при народженні:	Віктор Володимирович Ващук
Народження:	1 березня 1953; с. Городне, Любомльський район, Волинська область
Смерть:	15 вересня 2021 (68 років); Рівне, Україна
Похований:	Городнє
Чернецтво:	22 грудня 1989
Єп. хіротонія:	18 жовтня 1983; 24 лютого 1990
Престол:	Рівненський і Острозький з 27 липня 1995р.
Посада:	1990-1992 - ректор Волинської духовної семінарії
Єпископства:	1990 — єпископ Волинський і Рівненський (Луцький) 1992 — єпископ Миколаївський і Вознесенський 1993 — єпископ Сумський і Охтирський 1995 — єпископ Рівненський і Острозький 1996 — архієпископ Рівненський і Острозький 2014 — 2021 митрополит Рівненський і Острозький
Нагороди:
	Орден Святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ) ;
	Варфоломій у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ващук.

Митрополит Варфоломі́й (справжнє ім'я Ващу́к Віктор Володимирович; нар. 1 березня 1953, Городне, Любомльський район, Волинська область, УРСР — пом. 15 вересня 2021) — архієрей УПЦ МП, митрополит Рівненський і Острозький (2014—2021).

Біографія

Народився 1 березня 1953 року в селі Городне Любомльського району Волинської області в селянській родині. Тезоіменитство — 13 липня. Після школи, у 1971-1973 роках служив у лавах Радянської армії. Працював слюсарем у Ковельському вагонному депо.

Початок служіння

1975 року вступив до Одеської духовної семінарії, після закінчення якої, 1979 року, був зарахований до Московської духовної академії. Академію закінчив 1983 року з вченим ступенем кандидата богословських наук за наукову роботу: «Нямецький монастир в історії Руської і Румунської Церков».

16 жовтня 1983 року був висвячений у сан диякона, а 18 жовтня того ж року — в сан священика. Відряджений на парафіяльне служіння до Спасо-Преображенського храму селища Стара Вижівка Волинської області, став настоятелем.

У березні 1989 року призначений секретарем Волинського єпархіального управління, а у вересні того ж року призначений настоятелем Троїцького кафедрального собору Луцька.

15 квітня 1989 року возведений у сан протоієрея.

22 грудня 1989 року священик Віктор був пострижений у чернецтво з ім'ям Варфоломій на честь святого апостола Варфоломія. 18 січня 1990 року возведений у сан архімандрита.

Архієрейське служіння

24 лютого 1990 року хіротонізований в єпископа Волинського і Рівненського. У квітні того ж року відбувся поділ Волинсько-Рівненської єпархії на Волинську і Рівненську. Преосвященний Варфоломій залишився керувати Волинською єпархією з титулом єпископа Волинського і Луцького.

У період з 1990 по 1992 рік — ректор Волинської духовної семінарії УПЦ МП.

У червні 1993 року Варфоломій став єпископом Сумським і Охтирським за версією УПЦ МП.

27 липня 1995 року повернувся на Рівненську кафедру, якою керував до 15 вересня 2021 року.

23 листопада 1996 року возведений у сан архієпископа.

28 серпня 2014 року возведений у сан митрополита.

15 вересня 2021 року помер, похований у рідному селі.

Погляди

Ващук виступав за автокефалію на Архієрейському соборі РПЦ 1992 року, де заявляв про небезпеку «поширення розколу» церкви^[1].

Бібліографія

Праці

«Нямецький монастир в історії Руської і Румунської Церков» (1983) — кандидатська дисертація.
Рідна церква: Історико-інформаційний нарис. — Рівне, 2002, 148 с.
Рідна школа: Історико-інформаційний нарис. — Рівне, 2002, 136 с.
Мілецький Свято-Миколаївський монастир. Історико-краєзнавчий нарис. — Рівне, 2003, 148 с.

Про Варфоломія

Кравчук П. А. Рекорди Волині 1998. – Любешів: Ерудит, 1999. – 206 с. ISBN 966-95453-0-7. Архіпастирі — уродженці Волині, с. 62-63.
Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4. Наймолодший єпископ — уродженець Волині, с. 70.
Катерина Зубчук. Будує у рідному селі другий Почаїв. Газ. Волинь-нова, 7, 10 вересня 2013 р. [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.].

Див. також

Примітки

↑ Диак. Александр Драбинко. Православие в постоталитарной Украине (вехи истории). Киев, 2002. — С.: 71-72. (http://vira.in.ua/texts/drabynko__diser__ru.htm [Архівовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine.])