Ванда Лавонн Джексон (англ.Wanda Lavonne Jackson; нар.20 жовтня1937, Мод, Оклахома) — американська співачка, піснярка, піаністка та гітаристка, одна з перших популярних виконавиць рокабілі та рок-н-ролу[1]. Часто її називають «Королевою рокабілі» або «Першою леді рокабілі»[2].
Життєпис
Кар'єра Ванди Джексон почалася в 1954 році, коли вона, закінчивши школу, підписала контракт з фірмою Decca Records. Успіху її перші платівки не мали, її ім'я було знайоме лише провінційним радіостанціям формату кантрі. Її менеджером був рідний батько.
Елвіс Преслі, з яким Ванда Джексон не раз виступала на концертах, переконав її спробувати себе в стилі рокабілі, популярному в середині 1950-х серед американської молоді. Саме хіти в цьому жанрі принесли Ванді Джексон популярність і неофіційний титул «королеви рокабілі»: «Fujiyama Mama» (1957), «Mean Mean Man» (1958), «Let's Have a Party» (1960).
У середині 1960-х років Ванда Джексон знов звернулася до кантрі, продовжуючи й у наступні десятиліття записувати платівки в цьому стилі. У 1980-ті роки кар'єра Ванди Джексон отримала «друге дихання» завдяки відродженню популярності рокабілі в 1970-х роках в Європі.
Співачка і сьогодні виступає на рокабілі-фестивалях, таких як Hemsby, Rockabilly Rave, Screamin', Green Bay, Viva Las Vegas.
Нагороди та відзнаки
Ванда Джексон двічі за свою кар'єру (1964 та 1970) номінувалася на премію Греммі[3].
Також вона була включена до «Залу слави рокабілі»[4], «Міжнародного залу слави рокабілі», «Залу слави музики Оклахоми», «Залу слави кантрі-музики Оклахоми» та «Міжнародного залу слави госпел».