Біота (від грец.βιοτή — життя) — стала сукупність рослин, тварин, грибів та бактерій, що об'єднані спільною територією поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до деякої біоти, можуть і не мати безпосередніх екологічних зв'язків.
Поняття використовується в екології, ботаніці, зоології та інших природничих науках. Чіткого та загальноприйнятого визначення цього терміна немає. Термін було вперше запропоновано румунським вченим Емілем Раковіце[1]. Один із впроваджувачів даного поняття — радянський російський еколог Борис Міркін.
(рос.)Фирсов Н. Н. Микробиология: словарь терминов. — М. : Дрофа, 2006.
(рос.)Современный словарь иностранных слов: Ок. 20000 слов. — М. : Русский язык, 2001. — 742 с. — ISBN 5-200-02989-9.
О полифункциональной роли биоты в самоочищении водных экосистем // Экология : журнал. — М., 2005. — № 6. — С. 452—459.
Посилання
Біота // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 27.
Макробіота (в ґрунті) // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 120.