У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Білозерський.
Білозерські (пол. Biełozierski, рос. Белозерские) — козацько-старшинський, а пізніше дворянський рід.
Походження
Нащадки Йосипа Білозерського, який служив на козачій службі та в 1740 р. придбав землі поблизу м. Борзна, де і був згодом похований[1].
Опис герба
У срібному хвилеподібно пересіченому щиті дев'ять блакитних риб, що пливуть діагонально в три ряди. У червленому чолі щита срібний з золотим держаком тесак.
Щит увінчаний дворянським коронованим шоломом. Нашоломник: виникаючий малоросійський козак у своєму вбранні, що тримає в правій руці срібну з золотою рукояткою шаблю. Намет: справа — лазуровий зі сріблом, зліва - червлений зі сріблом. Девіз: «Долгъ воина — отвага», срібними буквами на блакитному стрічці.
Герб Білозерських внесений в частину 18 Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, сторінка 66[2].
Родовідна схема
- Йосип Білозерський (*перша пол. XVIII ст. — †після 1740)
- Василь Йосипович (*? — †?)
- Данило Васильович (*? — †?)
- Михайло Васильович (*1772 — †1835) ∞ Мотрона Василівна Силевич (*? — †?)
Також існувала старша гілка роду, імовірно нащадки Данила Васильовича. Серед них відомі Карп Іванович та Іван Іванович Білозерські. Останній був відомим колекціонером та видавцем. Мав трьох синів — Віктора, Георгія та Івана.
Примітки
Література
- Барабаш Н.О. Рід Білозерських і культурний світ України ХІХ — початку ХХ століть / Н. О. Барабаш. — К.: ВД «Стилос», 2007. — 264 с.
- Барабаш Н. Петербург в історії роду Білозерських (у ХІХ — на поч. ХХІ ст.) // Література і культура Полісся. — 2011. — Вип. 66.. — С. 102-103
- Андросова-Байда, Д. Доля будинку: історичний феномен : [Препринт] / Д. Андросова-Байда, Н. Барабаш // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки / Інститут історії України НАН України. — К., 2011/2012. — Вип.6. — С. 249–259.
- Малороссийский гербовник / В. К. Лукомский, В. Л. Модзалевский. — СПб. : Изд. Чернигов. дворянства, 1914. — [328] с.