Бутлеров Олександр Михайлович
Народився	15 вересня 1828(1828-09-15)[1][2] Чистополь, Казанська губернія, Російська імперія[1][2][3]
Помер	17 серпня 1886(1886-08-17)[1][2] (57 років) Бутлерівка, Спаський повітd, Казанська губернія, Російська імперія[1][2][3] або Біарриц
Країна	Російська імперія
Діяльність	хімік, викладач університету, науково-педагогічний працівник
Alma mater	Казанський державний університет (1849)[1][2]
Галузь	хімія[4][4], органічна хімія[4][4], бджільництво[4][4], лепідоптерологія[4][4] і Спіритизм[4][4]
Заклад	Імператорський Казанський університет[2][1] Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d][2][1]
Посада	ректор[4][4]
Науковий ступінь	кандидат університету[2] (1849), Master of Chemistryd[2][1] (1851) і доктор наук[d][2][1] (1854)
Науковий керівник	Зінін Микола Миколайович[1] і Карл-Ернст Клаус[1]
Вчителі	Зінін Микола Миколайович[5]
Відомі учні	Mikhail Dmitrievich Lvovd[6] Марковников Володимир Васильович Попов Олександр Никифорович Зайцев Олександр Михайлович Alexey Favorskyd Іван Кондаков Yegor Wagnerd Коновалов Дмитро Петрович Flavian Flavitskyd Aleksandr Aleksandrovich Krakaud Pyotr Rubtsovd
Аспіранти, докторанти	Зайцев Олександр Михайлович Коновалов Дмитро Петрович Alexey Favorskyd
Членство	Російська академія наук Петербурзька академія наук
Діти	Q110414872?
Нагороди	Ломоносовська преміяd (1868)
Автограф
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Бутлеров Олександр Михайлович у Вікісховищі

Бу́тлеров Олекса́ндр Миха́йлович (нар. 3 (15) вересня 1828(18280915), Чистополь — 5 (17) серпня 1886, Бутлерівка) — російський хімік, основоположник теорії хімічної будови, яка лежить в основі сучасної органічної хімії, засновник школи хіміків-органіків, ректор Казанського університету^[7].

Учень Миколи Зініна. У 1849 році закінчив Казанський університет і там же викладав у 1850—1868 роках. З 1857 — ординарний професор хімії в Казанському університеті; у 1860—1863 роках був ректором цього навчального закладу. З 1869 року — професор Петербурзького університету, з 1874 — ординарний академік Петербурзької академії наук. Наукова діяльність Бутлерова була спрямована на створення і утвердження теорії будови органічних сполук. За цією теорією властивості хімічні сполуки залежать від кількості і якості атомів, з яких складається молекула, від послідовності і характеру їхнього зв'язку та взаємного впливу. Бутлеров вважав, що кожній молекулі речовини відповідає певна будова, яку можна виразити за допомогою формули, де більш-менш точно відображені реальні зв'язки та розташування атомів у молекулі. Теорія Бутлерова пояснила явище ізомерії, дала можливість визначити будову органічних речовин і передбачити нові класи органічних сполук. Бутлеров отримав полімер формальдегіду (1859), синтезував уротропін (1860), вперше отримав штучну цукристу речовину (1861).

Він синтезував третинні спирти, передбачені його ж теорією, добув ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації.

В 1864—1866 роках опублікував підручник «Вступ до повного вивчення органічної хімії», в якому теорія хімічної будови була вперше поширена на всі класи органічних сполук.

У 1963 році на честь Бутлерова у Києві названо вулицю.

РАН вручає однойменну премію за видатні праці в області органічної хімії.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.