Під час російсько-української війни внаслідок російських ракетних атак станція зазнала сильних руйнувань, проте за словами керівництва ТЕС буде відновлена[1][2].
Під час обстрілу українських міст 10 жовтня 2022 року у Бурштинську ТЕС влучили 4 ракети. Минулось без жертв. Ракети влучили у відкриті розподільчі пристрої[4]. Як наслідок, в енергомережі Івано-Франківської області різко знизилася напруга. Обленерго регулювало електропостачання. Водночас споживачів області було забезпечено електрикою повністю[5].
19 жовтня 2022 року станція знову зазнала ракетного обстрілу. В результаті влучання ворожих ракет спалахнула пожежа, минулось без жертв[6]. Станція була тимчасово відключена від енергосистеми[7].
Дорогу в районі Бурштинської ТЕС було перекрито. Влада організувала об'їзд по шляхах прилеглих населених пунктів[8].
22 березня 2024 року Бурштинська ТЕС в черговий раз зазнала ворожого ракетного обстрілу, в результаті чого пошкоджень зазнали всі блоки станції[9][10].
Станом на кінець червня 2024 року станція зазнала понад 12 ракетних атак, в результаті яких зазнала надзвичайно сильних руйнувань й відновленню не підлягає[2].
Основне технологічне паливо — вугілля вітчизняних вугільних басейнів, допоміжне — природний газ та мазут. Всі паливні котли обладнані комбінованими пилогазомазутними пальниками
12 енергоблоків (потужністю по 200 МВт кожний) були введені в експлуатацію в 1965–1969 роках. Завдяки вдалому географічному розташуванню і зараз два — три енергоблоки постійно працюють на експорт.
Виключні технічно-енергетичні особливості
З 1 липня2002 року Бурштинська ТЕС була виокремлена з об'єднаної енергосистеми України й працювала у складі «Бурштинського острова» паралельно з об'єднаною енергетичною системою європейських країн (UCTE). Робота в межах «острова» вимагала завантаження до дев'яти енергоблоків станції, тоді як перед тим на станції працювали не більше шести енергоблоків. Приєднання до UCTE відкрило можливості для збільшення експортних поставок електроенергії з України. З приєднанням енергосистеми України до ENTSO-E станція знову опинилась у складі об'єднаної енергосистеми України.
Негативні аспекти
Режим роботи електростанції в «Бурштинському острові» вкрай негативно впливав на стан обладнання, оскільки вимагав маневрової роботи станції — частих пусків-зупинок блоків. Внаслідок такого режиму значно зростала аварійність ТЕС.
Бурштинська ТЕС забезпечується водою з розташованого неподалік Бурштинського водосховища на річці Гнила Липа. Водосховище часто називають «Бурштинське озеро» або «Бурштинське море»[11]. Площа водосховища 1 260 га.
Температура води в озері вища на кілька градусів від очікуваної, завдяки підігріву від електростанції, завдяки цьому тут проводяться змагання з плавання на відкритій воді. У водоймі водиться риба, що є об'єктом уваги рибалок, оскільки риба швидше набирає вагу в теплій воді. Озеро створює своєрідний мікроклімат біля своїх берегів. Ніде поблизу, а саме на берегах Бурштинського озера можуть дозріти абрикоси, і навіть персики.
Екологія
Бурштинська ТЕС є потужним джерелом викидів шкідливих хімічних речовин в атмосферу. Викиди з двох 250-метрових й однієї 180-метрової труб розносять панівні в цій місцевості західні й північно-західні вітри на відстані до 100 кілометрів. У 2009 році зафіксовано викиди 190,9 тис. тонн шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис. сірчистого ангідриду, 9,4 тис. діоксиду азоту й 0,93 тис. т оксиду вуглецю[12].
Тверді частинки від спалювання вугілля (їх ще називають золою, вугільним пилом), які не вловило газоочисне обладнання, осідають у 30-кілометровому радіусі навколо станції.
Сірчистий ангідрид в атмосферному повітрі вступає в хімічні реакції з водою і вже у вигляді кислот може пролитися з дощем на землю. Наразі, викиди сірчистого ангідриду є найгострішою проблемою і не відповідають європейським нормам.
Екологічну ситуацію не лише в санітарно-захисній зоні підприємства, а й у Бурштині, сусідніх селах, на лівому березі водосховища, Касовій горі постійно відстежує відділ охорони навколишнього середовища ТЕС. До складу цього відділу входить санітарна лабораторія, яка контролює приземні концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, а також опади й бере на аналіз проби ґрунту, ґрунтових, поверхневих та стічних вод.
Щорічно Бурштинська ТЕС скидає у р. Гнила Липа близько 2,11 млн м³ зворотних вод. За даними екологічного паспорта Івано-Франківської області середньорічна концентрація забруднювальних речовин (мг/дм³) за 2008 рік у Бурштинському водосховищі становила: завислі речовини — 17,0; БСК5 — 2,2; сульфати 130,0; хлориди — 21,0; азот амонійний — 0,55; нітрати — 2,9.
Для Бурштинської ТЕС надзвичайно актуальною є проблема складування та перероблювання твердих відходів — паливного шлаку і попелу — які залишаються після спалювання вугілля в топках ТЕС.