PROFILPELAJAR.COM

Борисов Лев Іванович
Борисов Лев Іванович
Народився	8 грудня 1933 ; Пльос, Privolzhsky Districtd, Івановська область, СРСР
Помер	15 листопада 2011 (77 років) ; Москва, Росія ; цереброваскулярні хвороби ;
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	з 1954
Діти	Nadezhda Borisovad
Брати / сестри	Борисов Олег Іванович
IMDb	nm0096844
	Нагороди та премії

Лев Іванович Борисов (рос. Лев Иванович Борисов; 8 грудня 1933, Пльос, РРФСР — 15 листопада 2011, Москва, Росія^[2]) — радянський та російський актор театру і кіно. Заслужений^[3] (1994) та народний (2001)^[4] артист Росії.

Біографія

Народився 8 грудня 1933 року в місті Пльос Івановської промислової області. Молодший брат актора Олега Борисова. Закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1956).

До 1960 року працював в Театрі-студії, з 1960 по 1974 роки був актором Театру драми на Спартаківський. З 1974 по 1981 року — актор Обласного театру імені О. М. Островського, з 1981 по 1987 роки був актором Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського. З 1987 року — актор Московського театру-центру імені М. Н. Єрмолової. В останні роки грав в антрепризі «Чужа дружина і чоловік під ліжком».

У кіно дебютував в середині 1950-х років в ролі десятикласника у фільмі «Атестат зрілості». Потім були ролі у фільмах «Висота», «Балада про солдата», «Вірні серця», «Доля людини», «Вас чекає громадянка Никанорова», «І знову Аніскін», «Ви чиї, старі?», «Ширлі-мирлі», «Вулиця молодості», «Мандрівний автобус», «Пригода графа Невзорова», «Звинувачуються у вбивстві», «Смиренний цвинтар», «Барханов і його охоронець», «Візит до мінотавра», «Винесення тіла» та інші. З братом Олегом Борисовим в 1987 році знявся у фільмі «Садівник». Активно знімався в телесеріалах: «Сава», «Батюшка», «Секунда до …», «Отаман», «Легенда про Тампуку», «Штрафбат», «Бандитський Петербург» та інших.

У 1982 році на кінофестивалі молодих кінематографістів кіностудії «Мосфільм» був нагороджений призом за краще виконання чоловічої ролі у фільмі «Пригоди графа Невзорова». У 1990 році на кінофестивалі «Сузір'я» був удостоєний відзнаки за кращу чоловічу роль другого плану (фільм «Смиренний цвинтар»). У 2001 році став народним артистом Росії .

Помер 15 листопада 2011 року в реанімації Боткінської лікарні після перенесеного інсульту^[5].

Церемонія прощання пройшла в Центральному будинку кіно в Москві 17 листопада. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Творчість

Ролі в театрі

Театр імені М. М. Єрмолової

1987 — «По сусідству ми живемо» — дід Василь
1988 — «Будинок, де розбиваються серця» — Рендол
1989 — «Запрошення на страту» — директор в'язниці
1991 — «Бусновата» — чиновник
1992 — «Цвіркун на печі» — Калеб
1994 — «Село Степанчиково» — Фома Опискин
1996 — «Марія Стюарт» — сер Паулет
1999 — «Прибайкальська кадриль» — Саня Ареф'єв
2000 — «Цар Максиміліан» — могильник, посол
2001 — «Субота, неділя, понеділок» — Антоніо^[6]

Фільмографія

1954 — Атестат зрілості — Коробов
1956 — Різні долі — студент на зборах
1956 — Партизанська іскра — Шура Кучер
1957 — Висота — Борис Берестов
1958 — Вулиця молодості — столяр Костянтин Іванович Луб'яной
1958 — Військова таємниця — епізод
1959 — Балада про солдата — солдат на переправі попросив мила у старшини
1959 — Вірні серця — Сергій Моргунов
1959 — Доля людини — взводний
1960 — Час літніх відпусток — Габбідулін
1960 — Ровесник століття — шофер
1960 — Хлопці з Канонерського — Михайло (роль озвучив Інокентій Смоктуновський)
1969 — Варчина земля (ТБ) — Оселедець
1976 — 12 стільців — монтер Мечников
1977 — Приїзжа — Яків Силін
1977 — Хочу бути міністром
1978 — Вас чекає громадянка Никанорова — «громадська сила»
1978 — І знову Аніскін — держатель притону Василь Степанович Неганов
1979 — Повернення почуттів — Хамза
1979 — Червоний велосипед — кулак Карчук
1980 — Особливо важливе завдання — Нечкін
1980 — Білий ворон — дядя Коля
1980 — Якби я був начальником — Сергеєв
1981 — В останню чергу — спекулянт Михайло Семенович
1981 — Факти минулого дня — Скороходов
1981 — Циганське щастя — тракторист Єгор
1982 — День народження — Федір, водій Зверєва
1982 — Пригоди графа Невзорова — Семен Іванович Невзоров
1982 — Дитячий світ — Іван Іванович, заступник директора універмагу «Дитячий світ»
1982 — Відкрите серце — гість Славіка
1983 — Демідови — Крот
1984 — Кожен десятий — Альоха Чикин
1983 — Господиня дитячого будинку — Іван Пилипович
1984 — Горобинові ночі — Степан Андрійович Базанов
1985 — Вишневий вир — Карпушка
1986 — Тривалий іспит — «Фунтик»
1986 — Золота баба — прикащик Тихон, батько Анютки
1986 — Звинувачується весілля — батько нареченого
1987 — Везуча людина — Курочкін
1987 — Візит до Мінотавра — Обольников
1987 — Мій бойовий розрахунок — директор школи Іван Петрович
1987 — Садівник — Коля Стєклов
1988 — За все заплачено — Малигін
1988 — Ви чиї, старі? — Багорич
1988 — Бризки шампанського — Єгорович
1988 — Вам що, наша влада не подобається?! — Степан
1989 — Мандрівний автобус — артист Микола Тюльпанов

1989 — Закон — Сергій Іванович Тимофеєв
1989 — Викрадення чарівника — дід Геннадій
1989 — Смиренний цвинтар — Кутя
1989 — Гальмування в небесах — Микола Іванович Єзепов
1989 — Вхід до лабіринту — Чебаков-старший
1990 — Аферисти — Федюшкін
1990 — Гамбрінус — рибалка
1990 — Кар'єр — Семен
1990 — Російська рулетка — дядя Паша
1990 — Система «Ніпель» — «Ворошиловський стрілок»
1990 — Танк «Клим Ворошилов-2» — молоковоз
1990 — Хмара-рай — Пилип Макарович
1991 — Арифметика вбивства — Платон Бризгалін
1991 — Свічка
1992 — Аліса і Букініст — Аким Георгійович
1992 — Виніс тіла
1992 — Мертві без поховання
1994 — Біле свято — столяр
1994 — Цвіркун
1995 — Ширлі-мирлі — мафіозо
1996 — Барханов і його охоронець — Чулков
1997 — Зміїне джерело
1998 — Самозванці
2000 — Артист і майстер — убогий
2000 — Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик»)
2000 — Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик»)
2001 — Конференція маньяків — Душевний
2001 — Бандитський Петербург. Фільм 3. Крах Антибіотика — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик»)
2003 — Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик»)
2003 — Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст — Віктор Павлович Говоров («Антибіотик»)
2004 — Весєгонська вовчиця — дід Матвій
2004 — Легенда про Тампука — Павук
2004 — Сусід
2004 — Штрафбат — дід Зої
2004 — Па — дід Оксани
2005 — Отаман — Прохор
2005 — Коля — перекоти поле — Пилип Макарович
2005 — Голова класика — Паїсій
2007 — Секунда до… — Валентин Михайлович
2008 — Сава Мамонтов — адвокат Федір Плєвако
2008 — Батюшка — отець Афанасій
2010 — Вчитель в законі. Продовження]] — отець Тихон
2011 — Дорогий мій — Мефодій Степанов
2011 — Операция «Горгона» — ключний майстер
2012 — Синдром дракона — Віктор Зарубін

Нагороди та премії

Заслужений артист Росії (1994)^[3]
Народний артист Росії (2001)^[4]

Примітки

↑ http://kommersant.ru/doc/1816645
↑ Lenta.ru: Кино: Умер актёр Лев Борисов. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 30 червня 2021.
↑ ^а ^б Указ Президента РФ от 06.01.1994 № 38. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
↑ ^а ^б Указ Президента Российской Федерации от 26.01.2001 г. № 81. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 30 червня 2021.
↑ Умер известный актёр Лев Борисов. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021. [Архівовано 2021-07-12 у Wayback Machine.]
↑ Лев Иванович Борисов [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] на сайте театра им. Ермоловой

[[http://kommersant.ru/doc/1816645_http://kommersant.ru/doc/1816645]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://kommersant.ru/doc/1816645

[2] Lenta.ru: Кино: Умер актёр Лев Борисов. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 30 червня 2021.

[автоссылка1-3] а ^б Указ Президента РФ от 06.01.1994 № 38. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.

[81-2001-4] а ^б Указ Президента Российской Федерации от 26.01.2001 г. № 81. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 30 червня 2021.

[5] Умер известный актёр Лев Борисов. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021. [Архівовано 2021-07-12 у Wayback Machine.]

[erm-6] Лев Иванович Борисов [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] на сайте театра им. Ермоловой

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]