У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Борзова.
Олена Миколаївна Борзова (. 23 жовтня 1956, Москва, РРФСР) — радянська і російська актриса, Почесний член Спілки діячів музики, кіно і телебачення. Лауреатка Державної премії СРСР (1984).
Творчість
Олена Борзова народилася 23 жовтня 1956 року в Москві.
У 1979 році закінчила Школу-студію МХАТ і стала грати в Новому драматичному театрі. У 1994—1996 рр. — актриса Драматичного театру імені К. С. Станіславського. З 1996 року Олена Миколаївна є актрисою МХАТ імені М. Горького.
У кіно Олена Борзова дебютувала в 1973 році у віці 17 років, зігравши роль дівчини Тоні у фільмі «Лист з юності». На даний час фільмографія актриси становить понад 40 картин.
|
Я займалася бальними танцями, і одного разу до нас на репетицію прийшла жінка. Вона довго спостерігала за нами, а після закінчення репетиції відкликала мене поговорити. Я пам'ятаю, як злякалася, мені здалося, що вона хоче покликати мене до баскетбольної школи, але вона запитала мене, чи хочу я зніматися в кіно, і вручила мені запрошення на проби до фільму «Листи з юності». Досі пам'ятаю, як я хвилювалася, перш ніж зайти на кіностудію імені М. Горького. Але хвилювання мої виявилися марними, я успішно пройшла проби і була затверджена на роль Тоні. Незважаючи на те що з першої своєї картини я зрозуміла, що праця актриси - це не тільки слава, а й важка праця, я вже твердо вирішила вступати до Школи-студії МХАТ. Але все виявилося не так просто[2].
|
|
З 1996 року займається дубляжем іноземних фільмів, працює у відділі дубляжу на НТВ, ТВЦ тощо.
Викладацька діяльність
З 2001 року Олена Борзова веде викладацьку діяльність: Олена Борзова — педагог зі сценічної мови в Міжнародному Слов'янському інституті імені Р. Р. Державіна. Також вона викладає в Московському інституті телебачення і радіомовлення «Останкіно» і в Московському університеті МВС Росії.
Член Союзу театральних діячів Російської Федерації з 1980 року, Спілки кінематографістів Росії з 1989 року.
Родина
Олена Борзова одружувалась тричі. Вперше — ще студенткою за викладача. У них народилась дитина. Потім — за актора, який виїхав до США, не дивлячись на народження сина. Третій чоловік — Микола Миколайович Зінов'єв (1945–2018) — радянський і російський поет, автор текстів понад двісті пісень. У актриси є два сина[3].
|
|
«Заміж я вийшла тому, що схиляюся перед талантом цієї людини, але не більше. Ми з ним не пара, і я прекрасно себе в цьому віддаю звіт. Парою ми були з другим чоловіком! Але Коля попросив моєї руки, і я не відмовила, боячись заподіяти біль талановитій людині»[4]
|
|
Вибрана фільмографія
- 1973 — Лист з юності — Тоня
- 1975 — Хлопчик і лось — Наречена
- 1978 — Спокуса — Наташа
- 1980 — Ліс — Аксінья
- 1981 — Люди на болоті — Ганна
- 1982 — Люди на болоті. Подих грози — Ганна
- 1983 — Я, син трудового народу — Люба
- 1984 — За ніччю день іде — Оксана
- 1984 — Кращі роки — Інна
- 1985 — Чоловічі тривоги — Надія
- 1985 — Обережно — Василько! — мати Волошки
- 1986 — Де ваш син? — Віра Андріївна
- 1987 — Микола Подвойський — Ніна Дідрікіль-Подвойська
- 1987 — Випробувачі (реж. О. Бійма)
- 1988 — Передай далі... — Клавдія
- 1988 — Блакитна троянда — Любов Гощинська
- 1989 — Обпалені Кандагаром — Валентина
- 1989 — Транті-ванті — мама
- 1989 — Хочу зробити зізнання — Галя
- 1989 — «Таємні милості» — Катя
- 1990 — Дамський кравець — Настя
- 1990 — Корупція — Олена Качаліна
- 1990 — Яри — Клава Платонова
- 1990 — Вбивця — Наталя Смирнова
- 1991 — Клан — Ольга
- 1991 — Круїз або розлучна подорож — Капустіна
- 1991 — Не будіть сплячого собаку — Олена
- 1991 — Гріх — Ніна Чоботар
- 1992 — Сплачено заздалегідь — Марія
- 1992 — Павутина — Зіна
- 1992 — Те, що важливіше всього
- 1993 — Кодекс мовчання 2: Слід чорної риби — Ганна Мурадова
- 1994 — Шляхтич Завальня, або Білорусь у фантастичних оповіданнях — Біла Сорока
- 1996 — Королі російського розшуку — Дружина Кошко
- 2002 — Next 2 — офіціантка
- 2003 — Ангел на дорогах — диспетчерка
- 2003 — Євлампія Романова: Манікюр для небіжчика — Наташа
- 2005 — Горинич і Вікторія
- 2005—2007 — Приречена стати зіркою — Клеопатра
- 2006 — Наречена — мати Саші
- 2007 — Точка повернення — Серафима
- 2008 — Дорослі ігри — мати Вікторії і Катерини Ложкіних
- 2009 — Ранетки — Людмила Федорівна Борзова, завуч
- 2009 — Останній кордон — Олена Миколаївна
- 2010 — обручка — Аліна Славська, співачка
- 2011 — Лжесвидетельница — Ніна Миколаївна Самаріна, мати Сергія
- 2011 — Останній кордон. Продовження — Олена Миколаївна, мама Ірини
Нагороди
- Лауреат Державної премії СРСР 1984 року[5] за роль Ганни в картині «Люди на болоті».
Примітки
Посилання
