Протягом 1921—1924 років навчався на відділі рисунків у Краківській академії мистецтв. Був учнем Владислава Яроцького, Ігнація Пєньковського, Юзефа Панкевича. Під впливом останнього у 1923 році долучився до Паризького комітету, метою якого було організувати поїздку до Парижа для продовження мистецької освіти. З 1924 по 1933 рік перебував у Парижі, де окрім навчання вів активну творчу і виставкому діяльність[5].
З 1927 року проводив розкопки біля Теребовлянського монастиря, під час яких були виявлені знахідки часів неоліту, княжої та козацької доби. На їх основі заснував і очолив Музей імені князя Василька, що діяв протягом 1933—1944 років[2].
у 1929 році у виставці у Парижі, організованій послом Польщі у Франції Альфредом Хлаповським та Об'єднанням польських художників у Парижі (відзначений нагородою)[4];
навесні 1930 року у паризькій галереї «Жак» у першій офіційній виставці Паризького комітету та в інших виставках Паризького комітету: навесні 1931 року у Парижі, у Варшаві того ж року у Польському мистецькому комітеті та у 1934 році в Інституті пропаганди мистецтва[5];
у першій виставці Асоціації незалежних українських митців в приміщенні Національного музею у Львові, що відкрилася з 20 вересня 1931 року[9];
у виставці Асоціації незалежних українських митців у Львові, що відкрилася з 16 грудня 1934 року. Експонував твори: «Прачки», «Сніданок», «Пейзаж», «Мертва природа», «Млин», «Над річкою», «На пляжі», «Квіти», "Город"у[9];
у 1938 році у багатьох провінційних містечках Польщі та Салоні 35 у Познані[10];
У 1947 році у виставці табору українських переміщених осіб «Орлику» у Берхтесгадені та у грудні того ж року у таборі в Регесбурзі[6];
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
