PROFILPELAJAR.COM

Бондаренко Олександр Григорович
Бондаренко Олександр Григорович
Народження	10 грудня 1949 (75 років); Жданов, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і натюрморт
Навчання	Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1969)
Діяльність	художник
Вчитель	Чорних Павло Олександровичd і Яків Никодимов
Член	Спілка радянських художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Бондаренко Олександр.

Олександр Григорович Бондаре́нко (нар. 10 грудня 1949, Жданов) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1988 року. Один із засновників об'єднання художників-авангардистів «Маріуполь-87»^[1].

Життєпис

Народивс 10 грудня 1949 року у місті Жданові (нині Маріуполь, Донецька область, Україна). 1969 року закінчив Ростовське художнє училище, де навчався зокрема у зокрема Павла Чорних, Олексія Резвана, Володимира Резніченка.

Упродовж 1969—1987 років працював художником Донецького художньо-виробничого комбінату, з 1988 року на творчій роботі. Жив у Маріуполі, в будинку на проспекті Луніна, № 13 в, квартира 69^[2].

Творчість

Виконує сюжетні композиції, пейзажі та натюрморти. Серед робіт:

«Околиця» (1973);
«Сіножать» (1987);
«Материнство» (1989);
«Купальниці» (1989);
серії «Сублемація трикутника» (2002).

Учасник республіканських з 1973 року, всесоюзних з 1987 року та зарубіжних виставок. Закрема за кордоном виставлявся у Парижі у 1994 році; Ґьоттінґені у 1997 році. Персональні виставки робіт відбулися у Маріуполі у 1980 році та в стилі супрематизму «Абстрактна геометрія» в Центрі сучасного мистецтва і культури імені Куїнджі в листопаді 2019 року^[3].

Представник маріупольського об'єднання художників «ХарБарБонд» (Володимир Харакоз, Сергій Баранник та Олександр Бондаренко). У лютому — березні 2015 року в Маріуполі відбулася їх спілна виставка абстрактного живопису. Художники також ініціювали проведення першої в історії НСХУ Всеукраїнської виставки абстрактного живопису в Києві (2015)^[4]^[5].

Твори митця зберігаються в фондах Маріупольського краєзнавчого музею. в музеях та приватних колекціях України, США, Ізраїля, Болгарії, Італії, Німеччини, Франції, Греції.

Примітки

↑ Які вони — сучасні художники Маріуполя? (рос.) . 24 апреля 2020. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
↑ Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 359.
↑ У Маріуполі відкривається виставка авангарду «Абстрактна геометрія»: що потрібно знати. 15 листопада 2019. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
↑ Стрельцова М. «ХарБарБонд». Маріупольський подих свободи / Марина Стрельцова // Образотворче мистецтво. — 2015. — № 1. — С.12—15 : іл.
↑ Фото с виставки абстрактного живопису. 2015. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 11 квітня 2022. [Архівовано 2021-05-16 у Wayback Machine.]