PROFILPELAJAR.COM

Бондаренко Володимир Олександрович
Бондаренко Володимир Олександрович;
Майор
Загальна інформація
Народження	15 грудня 1975; Київ
Смерть	31 серпня 2014 (38 років); Дебальцеве
Поховання	Київ
Alma Mater	Державний університет «Київський авіаційний інститут»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	169 НЦ «Десна»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве (2014);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України) Медаль «Честь. Слава. Держава»
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України) Медаль «Честь. Слава. Держава»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко.

Володи́мир Олекса́ндрович Бондаре́нко (1975—2014) — український військовик, майор (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1975 року в місті Київ (також вказується Луганськ) в родині військових. В 1976—1981 роках мешкав у Чехословаччині; 1981—1984 — в Грузинській РСР; 1984—1989 в НДР;; до 1991-го — у Вірменській РСР. 1992 року закінчив Київську середню школу № 220. 1998 року закінчив Київський міжнародний університет цивільної авіації; отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Експлуатація авіаційної наземної техніки» — інженер-механік. Військовослужбовець 169-го навчального центру; начальник служби пального і мастильних матеріалів тилу.

Загинув 31 серпня 2014 року в бою під Дебальцевим. Тоді ж загинули прапорщик Дмитро Титок, сержант Олександр Шелепаєв, старший сержант Юрій Савченко. Група була в «секреті» — снайпери-розвідники, обставини загибелі не розголошуються, відомо, що загін потрапив в засідку, також був обстріляний і загін на бронетехніці, який мав їх забрати, терористів було ліквідовано.

Вдома залишилися батьки, дружина, донька та син.

3 вересня 2014 року в смт Десна відбулося останнє прощання. Похований в Києві на Лісовому кладовищі. Не витримавши втрати сина, його мама, Бондаренко Марія Миколаївна, 2017 року.

Нагороди і вшанування

медаль «20 років сумлінної служби» (6 лютого 2014)
31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
пам'ятним нагрудним Деснянського РВК Києва «Захиснику Вітчизни» (посмертно)
пам'ятним нагрудним знаком «Герой Киянин» (посмертно)
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 4, місце 5
медаль «Честь. Слава. Держава» (2018; посмертно)