PROFILPELAJAR.COM

Зовнішні зображення
	Слобода Большинка. Братская могила №61-1106
	Церковь Рождества Христова

Слобода Большинка
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Муніципальний район	Тарасовский район
Код ЗКАТУ:	60253805001
Код ЗКТМО:	60653405101
Основні дані
Статус {{{тип_род}}}	Слобода
Поштовий індекс	346064
Телефонний код	+7 86386
Географічні координати:	48°39′11″ пн. ш. 41°04′32″ сх. д. / 48.653055555556° пн. ш. 41.075555555556° сх. д.
	Мапа
	; Большинка

Большинка — слобода в Тарасовському районі Ростовської області.

Адміністративний центр Большинського сільського поселення.

Населення — 1453 особи (2010 рік).^[1]

Географія

Слобода Большинка положена над річкою Велика (рос. Большая).

Вулиці

вул. Баданова,
вул. Будьонного,
вул. Влада Рад,
вул. Східна,
вул. Димитрова,
вул. Зарічна,
вул. І. В. Башмакова,
вул. Кладовищна,
вул. Колгоспна,
вул. Червоних партизан,
вул. Кринична,

вул. Крупської,
вул. Леніна,
вул. Лісова,
вул. Набережна,
вул. Підгірна,
вул. Пролетарська,
вул. Садова,
вул. Щаденко,
пров. Колодезянський,
пров. Красноармійський.

Історія

Населена слобода над річкою Велика була коло 1752 року генерал-майором Данилою Єфремовим. На 1763 рік у Большинській слободі мешкало 113 українців чоловічої статі. На 1764 рік налічувалося 120 українців чоловічої статі. На 1782 рік у слободі було 160 господарств українців у яких мешкало 497 українців чоловічої статі й 470 - жіночої.^[2] Син Данили Єфремова військовий отаман Степан Єфремов (1715—1784) 1784 року будує першу церкву. Назва слобода отримала від назви річки.

У 1801 році у слободі було 394 дворів, 1770 чоловіків й 1465 жінок. До 1822 році тут була дерев'яна Різдво-Богородицька церква, 150 селянських будинків, один будинок поміщика, водяний млин.

У 1802-1920 роках слобода була у складі Донецького округу області Війська Донського.

До 1917 року в слободі вже мешкало близько 7500 осіб.

У 1925 році Большинка була у складі Криворізького району Донецького округу. Тут мешкало 4732 осіб, було 650 дворів, дві школи 1-го ступеня, 110 колодязів, 5 ставків та інше.

У 1950 році слобода значилася в Колушкинськом районі Ростовської області; в 1954—1957 роках — входила до складу Колушкинського району Кам'янської області, потім була переведена до Криворізького району, в 1959 році — до Міллеровського, з 1965 року — до Тарасівського району.

До 1881 року у слободі було 2 церкви. Першу дерев'яну з дзвіницею побудував в 1789 році на свої кошти отаман Єфремов. До 1857 році церква занепала й була закрита. У 1862 році її підремонтували й знову відкрили.

У 1857 році на кошти поміщика Миколи Єфремова була побудована кам'яна Христоріздвяна церква, у цьому ж році вона була освячена. У 1931 році храм було закрито більшовиками. Після німецько-радянської війни він використовувався під склад зерна. В даний час знаходиться на реставрації.

Пам'ятки

Церква Різдва Христового^[3].
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.^[4]
Братська могила воїнів німецько-радянської війни^[5]. В могилі поховано 7 воїнів, убитих в січні 1943 року. Могила огороджена, на ній встановлений обеліск загиблим.
Братська могила воїнів, загиблих при звільненні слободи Большинка^[6]. На могилі встановлено дві стели, на більшій з них закріплена меморіальна плита з іменами 22 похованих у могилі воїнів.