Бойчак Михайло Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойчак.
Михайло Петрович Бойчак
 Генерал-майор
медичної служби
Загальна інформація
Народження2 липня 1950(1950-07-02) (74 роки)
с. Косогірка
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma Mater • Чернівецький медичний інститут
 • Саратовський медичний інститут
СтупіньДоктор медичних наук
Військова служба
Роки служби1974—2012
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Медична служба
Командування
1996—2012 Начальник ГВМКЦ «ГВКГ»
Нагороди та відзнаки
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Миха́йло Петро́вич Бойча́к (* 2 липня 1950) — радянський і український військовий лікар-терапевт, керівник Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України з 1996 по 2012 рік. Генерал-майор медичної служби, Заслужений лікар України (1995)[1], доктор медичних наук (2004).

Біографія

Михайло Петрович Бойчак народився 2 липня 1950 року в селі Косогірка Ярмолинецького району Хмельницької області у родині сільського вчителя. Середню освіту отримав у восьмилітній Косогірській і Ярмолецькій середній школі № 1.

Навчався в Чернівецькому медичному інституті, після четвертого курсу перевівся на військово-медичний факультет при Саратовському медичному інституті. Пізніше навчатиметься і на факультеті підготовки керівного складу Військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі.

Службу розпочав 1974 року в Центральній групі військ (Чехословаччина). Проходив службу у багатьох військових округах СРСР. Зокрема, був на керівних медичних посадах у Забайкальському військовому окрузі.

1991 року з посади головного терапевта Забайкальського військового округу призначено провідним терапевтом 408-го Окружного військового госпіталю Київського військового округу.

Від 1996 року начальник Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України.

23 серпня 1998 Михайлу Бойчаку присвоєно чергове військове звання генерал-майор медичної служби[2].

2004 року в Національному медичному університеті імені Олександра Богомольця захистив докторську дисертацію «Початкова серцева недостатність при гострих та хронічних захворюваннях міокарда: механізми формування порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки, об'єктивізація діагностики та прогнозування перебігу» [3].

У серпні 2012 року генерал-майор Бойчак вийшов у відставку. Посаду начальника Головного військового клінічного госпіталю у нього прийняв полковник медичної служби Казмірчук Анатолій Петрович.

Автор понад 250 друковах праць у галузі кардіології, пульмонології, внутрішніх хвороб, організації охорони здоров'я, історії медицини. Також є автором великої праці з історії Київського військового госпіталю у 6-ти томах.

Нагороди

За вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров'я, впровадження сучасних методів діагностики і лікування, високий професіоналізм, відзначений:

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 442/95 «Про присвоєння почесних звань України офіцерам військово-медичної служби Збройних Сил України»
  2. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 1998 року № 925/98 «Про присвоєння військових звань»
  3. ↑ Дисертації М. П. Бойчака у базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 29 листопада 2019.
  4. ↑ Указ Президента України від 13 червня 2002 року № 553/2002 «Про відзначення державними нагородами України медичних працівників»
  5. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 745/2008 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання