Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (січень 2015)

Битва під Садовою
Австро-прусська війна
50°13′ пн. ш. 15°50′ сх. д. / 50.21° пн. ш. 15.83° сх. д. / 50.21; 15.83
Дата: 3 липня 1866 Місце: Богемія Результат: перемога Пруссії
Сторони
Королівство Пруссія	Австрійська імперія  Саксонське королівство
Командувачі
Вільгельм I Гельмут фон Мольтке	Людвіг Бенедек
Військові сили
221 тис. солдат 770 гармат	214,1 тис. солдат (184,1 тис. австрійців і 30 тис. саксонців) 650 гармат
Втрати
8975 солдат [1]	44 200 солдат [2] та 116 гармат

Битва під Садовою (або при Кеніґґрец, нім. Schlacht bei Königgrätz, сучасне Градець-Кралове у Чехії) — найбільша битва австро-прусської війни 1866 року, що кардинально вплинула на її перебіг, поклавши кінець австрійському впливу в Німеччині та забезпечивши Пруссії панування в регіоні. Битва відбулася 3 липня 1866 року.

Австрійська Північна армія (215 тис. вояків із 770 гарматами) займала позиції на висотах на північний схід від селища Садова (нині у Чехії), коли до неї підійшли Ельбська й Силезька прусські армії (221 тис. вояків, 900 гармат) під командуванням короля Вільгельма I. 3 липня Ельбська армія частиною сил обійшла лівий фланг австрійців, а Силезька завдала удару по правому флангу й тилу. Під загрозою оточення генерал Л. Бенедек почав відступ своїх військ під прикриттям 170 гармат, розташованих за 4 км на північний захід від міста Кеніґґрец. Однак погано організований відхід на обмеженому просторі межиріччя незабаром перетворився на хаотичну втечу. Прусські війська своєчасно не організували переслідування, й лише це врятувало Північну армію від цілковитого знищення.

3 липня відбулася вирішальна битва в районі Кеніґґрец, у якій брали участь 221 тис. прусів й 215 тис. австрійців. Генерал Бенедек не організував розвідку місцевості та не зміг налагодити взаємодію своїх корпусів. Важливу роль відіграла перевага пруссів у артилерії. У багатонаціональній австрійській армії багато народів не хотіли воювати за Габсбургів. Сотні й навіть тисячі італійців та румунів здійснили дезертирство з поля бою під Садовою. Дезорганізована австрійська армія не витримала прусських атак та хаотично відступила, втративши, разом із союзними саксонськими військами, вбитими та пораненими близько 15 тис. й 22 тис. полоненими та дезертирами, а також 116 (за іншими даними 187) гармат — майже в 5 разів більше, ніж пруси, втрати яких не перевищували 9 тис. чоловік.

Баталію неодноразово було відображено в образотворчих та музичних творах, як-то Königgrätzer Marsch^[de].

• 
  Битва під Садовою: кронпринц Фрідріх Карл успішно командує прусськими полками.
• 
  Георг Блайбтрой. Битва при Кеніггреці (1866).

• Оскар Пешель

• Мерніков А. Г., Спектор А. А. Всесвітня історія війн. — Мінськ, 2005.

• Садова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Прєженцов Я. Б. Кеніггрецька битва 3 липня 1866 року, Санкт-Петербург, 1888. 39 с., 1 л. план. (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Садовою