Берестовий ентомологічний заказник

Ентомологічний заказник «Берестовий»
49°07′40″ пн. ш. 36°33′55″ сх. д. / 49.12778° пн. ш. 36.56528° сх. д. / 49.12778; 36.56528
Країна Україна
Розташуванняс. Привілля,
Лозівський район,
Харківська область
Україна Україна
Найближче містоЛозова, Харківська область
Площа3,0 га
Засновано3.12.1984
ОператорНадеждівська сільська рада
Берестовий ентомологічний заказник. Карта розташування: Харківська область
Берестовий ентомологічний заказник
Берестовий ентомологічний заказник (Харківська область)
Мапа

Ентомологічний заказник «Берестови́й» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Розташований біля сіл Привілля та Надеждівка Лозівського району.

Загальна площа — 3,0 га.

Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року[1].

Відповідальний за охорону — Надеждівська сільська рада[1].

Опис

Заказник розташований на південний захід від села Привілля, на схилах і дні яружно-балкової системи.

Положення в системі природно-ландшафтного районування — лесові сильно розчленовані схили височин і височинні рівнини з чорноземами звичайними малогумусними, ярами та балками, врізаними до кристалічних порід[2].

Ґрунти — чорноземи[2].

Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — пасовища[2].

Флора

Рослинність представлена справжніми і лучними степами, а також водно-болотними угрупуваннями. Найбільшу цінність мають рідкісні степові рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України, рідкісні, зникаючі та лікарські види рослин.

До рослинного комплексу заказника належать[2]:

Фауна

Фауна заказника налічує понад 120 видів[2].

У заказнику зберігся комплекс рідкісних видів степових комах, трофічно і топічно пов'язаний з цілинними рослинними асоціаціями.

Ентомологічна фауна представлена одиночними бджолами (галікти, андрени, евцери, дазиподи, мелітта), джмелями, осами, наїзниками, метеликами[2].

До тваринного комплексу заказника належать рідкісні види, що занесені до[2][3]:

У заказнику мешкають види комах, які ще донедавна були в Червоній книзі України та вилучені з неї в 2009 році, бо їх популяції були відновлені до безпечного рівня[2][4]: сколія степова (Scolia hirta), рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus).

На території заказника поширені види тварин, які в 2001 році були включені до Переліку регіонально рідкісних видів тварин для Харківської області[2][3]: богомол звичайний, кобилка степова (Euchorthippus pulvinatus), чорнотілка азіда (Asida lutosa), тімарха підмаренникова (Timarcha coriaria), жовтянка степова (Colias erate), бджола-номія різнонога (Nomia diversipes), меліта заяча (Melitta leporina), тахіна велика (Tachina grossa). Згодом ці види у видання Червоної книги Харківської області (2013 рік) вже не потрапили.

Заповідний режим

Мета створення заказника[5]:

  • збереження та відновлення чисельності видів ентомофауни — представників степу, занесених до Європейського Червоного та обласного списків;
  • збереження рослинності справжніх та лучних степів, водно-болотних рослинних угрупувань, які занесені до Зеленої книги України, лікарських видів рослин;
  • підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;

На території забороняється[1][5]:

  • проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
  • самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму;
  • знищення та зміна видового складу рослин, тварин, комах;
  • геологорозвідувальні роботи, розорювання земель, будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, забруднення території;
  • меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть привести до зміни гідрологічного режиму території заказника;
  • заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
  • збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
  • використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
  • зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
  • організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
  • відвідування території заказника в період розмноження тварин і вигодівлі молоді (з травня до липня);
  • прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок.
  • інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволені на території заказника[5] систематичні спостереження за станом природного комплексу, проведення комплексних досліджень, заходи з екологічної освіти.

Примітки

  1. ↑ а б в Ентомологічний заказник «Берестовий». Охоронне зобов’язання. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 14 травня 2015. [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б в г д е ж и к Ентомологічний заказник «Берестовий». Тимчасова картка первинного обліку (PDF). Державний кадастр Природно-заповідного фонду України. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 14 травня 2015.
  3. ↑ а б Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с. — ISBN 978-966-7830-13-5
  4. ↑ Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 травня 2015.
  5. ↑ а б в Положення про ентомологічний заказник місцевого значення «Берестовий» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 14 травня 2015. [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела

Література

  • Природно-заповідний фонд Харківської області: довідник / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х. : Райдер, 2005. — 304 с. ISBN 966-8246-19-5

Посилання