Бекірова Гульнара Тасимівна

Бекірова Гульнара Тасимівна
рос. Гульнара Тасимовна Бекирова
Народилася21 лютого 1968(1968-02-21) (56 років)
Мелітополь, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьісторикиня, сценаристка
Alma materМосковський історико-архівний інститут[ru]
Галузьісторія[1]
ЗакладКримський інженерно-педагогічний університет
ATR
Науковий ступінькандидат політичних наук (2012)
ЧленствоУкраїнський ПЕН
Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бекірова.

Ґульнара Тасимівна Бекірова (*Мелітополь) — кримськотатарська діячка в області історії, членка Українського ПЕН.

Біографія

Народилася в Мелітополі. 1994 року закінчила Московський державний історико-архівний інститут. Працювала дослідницею у російському товаристві Меморіал з 2003 до 2008 р., співпрацювала з товариством з 1996 р. Викладачка кафедри історії Кримського інженерно-педагогічного університету (м. Сімферополь) з 2008 р., коли повернулася на історичну Батьківщину[2]. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Национальное движение крымскотатарского народа за возвращение на историческую Родину»[3]. Керівниця проєкту «Толерантні підручники — толерантне суспільство».

Авторка і ведуча програми «Таріх левхалари» («Сторінки історії») на телеканалі АТР (Сімферополь). Головна редакторка вебпроєкту «Крим і кримські татари»[4].

Виступила історичною консультанткою фільму «Хайтарма»[5].

Виступала на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[6].

На початку 2022 року - членка Меджлісу кримськотатарського народу, заступниця голови Генічеської райдержадміністрації[7],

Книги

  • Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941—1991 роки). Нарис політичної історії. Київ: Критика, 2017[8].
  • Мустафа Джемилев: «На протяжении десятилетий голос крымских татар не был услышан…»: материалы к биографии, выступления, интервью, Киев: Стилос, 2014
  • Крымские татары. 1941—1991 : (опыт политической истории). Симферополь: Тезис, 2008.
  • Крымскотатарская проблема в СССР (1944—1991) (уклад. Г. Бекирова), Сімферополь: Центр інформації та документації кримських татар, 2004.
  • Крым и крымские татары в XIX—XX веках: сборник статей, 2005
  • Роль Петра Григоренко в крымскотатарском национальном движении / Гульнара Бекирова. — [Симферополь]: [Оджакъ], [2007]. — 31 с.
  • «Мы видели ад на земле…» [Текст]: к 70-летию депортации крымскотатар. народа / сост., общ ред., вступ. очерк — Г. Бекирова. — Киев: Стилос, 2014. — 143 с.

Нагороди

  • Премія ім. Б.Чобан-Заде (2009) за книгу «Крымские татары. 1941—1991»

Статті

Примітки

  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Александр Муртазаев. Гульнара Бекирова. ФЕМИНИСТСКИЕ ТРАНСЛОКАЛЬНОСТИ (російська) . Процитовано 28 серпня 2022.
  3. ↑ Бекирова, Гульнара Тасимовна. Национальное движение крымскотатарского народа за возвращение на историческую Родину [Текст]: дис. … канд. полит. наук : 23.00.05 / Бекирова Гульнара Тасимовна ; Нац. акад. наук Украины, Ин-т полит. и этнонац. исслед. им. И. Ф. Кураса. — К., 2012. — 215 л. — Бібліогр.: арк. 188—215.
  4. ↑ [Крим і кримські татари http://www.kirimtatar.com/ [Архівовано 6 травня 2016 у Wayback Machine.]]
  5. ↑ МЕЛІТОПОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА / Бекірова Гульнара Тасимівна. www.mlt.gov.ua (укр.). Процитовано 23 травня 2024.
  6. ↑ Олег Сенцов. Новий герой нового часу [Архівовано 22 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 22.08.2018
  7. ↑ «Ми ще поживемо в Криму». Історія сім'ї Бекірових. Крым.Реалии (укр.). 12 лютого 2024. Процитовано 23 травня 2024.
  8. ↑ Презентовано нову книгу Гульнари Бекірової про кримськотатарський національний рух. Іслам в Україні (укр.). Процитовано 23 травня 2024.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бекірова Гульнара Тасимівна