Андрій Миколайович Бекетов
Андрей Николаевич Бекетов
Народився	26 листопада (8 грудня) 1825[1] Q19638804?, Сердобський повітd, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер	1 (14) липня 1902 (76 років) Shakhmatovod, Q18634935?, Клинський повітd, Московська губернія, Російська імперія
Поховання	Літераторські мостки
Місце проживання	Malaya Krasnaya streetd[2]
Країна	Російська імперія
Діяльність	ботанік, перекладач, географ, популяризатор науки, викладач університету
Alma mater	Московський університет
Галузь	історія, джерелознавство
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна Санкт-Петербурзький Імператорський університет[3] Санкт-Петербурзький Імператорський університет[3]
Науковий ступінь	доктор наук
Відомі учні	Краснов Андрій Миколайович Вернадський Володимир Іванович Шмальгаузен Іван Федорович Танфільєв Гаврило Іванович
Аспіранти, докторанти	Шмальгаузен Іван Федорович Танфільєв Гаврило Іванович Vladimir Aggeenkod
Членство	Російська академія наук[4][5] Російська академія наук[4][5]
Рід	Бекетовиd
Батько	Nikolaj Alekseevič Beketovd
Брати, сестри	Бекетов Микола Миколайович
У шлюбі з	Бекетова Єлизавета Григорівна
Діти	Ekaterina Beketovad Кублицька-Піоттух Олександра Андріївна Mariya Beketovad
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Бекетов Андрій Миколайович у Вікісховищі

Андрі́й Микола́йович Беке́тов (нар. 26 листопада (8 грудня) 1825(18251208), селище Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензенської області Росії — 1 (14) липня 1902, м. Шахматово, нині Московської області Росії) — український і російський ботанік, громадський діяч. Дід Олександра Блока.

1849 року закінчив Казанський університет. В період 1858—1861 років очолював кафедру ботаніки у Харківському університеті. Згодом в 1861—1897 роках викладав у Петербурзькому університеті, 1876—1883 — його ректор.

Член-кореспондент (від 1891) і почесний член (від 1895) Петербурзької академії наук.

Бекетов — один з основоположників експериментальної морфології і географії рослин в Росії. У наукових працях надавав вирішального значення впливу зовнішніх факторів при видоутворенні. Одну з праць Бекетова присвячено флорі Катеринославської губернії (1885), в якій описано понад 1000 видів. Бекетов написав кілька підручників і багато науково-популярних праць, був ініціатором багатьох з'їздів російських природознавців і лікарів.

До вихованців Бекетова належать ботаніки Климент Аркадійович Тімірязєв, Володимир Леонтійович Комаров та ін.

• Курс ботаники для университетских слушателей. — Издание 2. — Санкт-Петербург, 1889.
• Учебник ботаники. — Издание 2. — Санкт-Петербург, 1897.
• География растений. — Санкт-Петербург, 1896.

• Андрій Миколайович був вегетаріанцем, у 1878 році опублікував статтю «Питание человека в его настоящем и будущем» — перша публікація російською мовою про вегетаріанство, вважають, що саме його стаття остаточно переконала Толстого відмовитися від м'яса.^[6]

• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с. — С. 162.
• Чирва В. Я. Бекетов Андрій Миколайович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 2. — К., 2003. — С. 432—433.