Челентано виношував ідею зняти «Безумство Джеппо» ще з 1969 року, коли він оголосив про написання сценарію для Кастеллано і Піполо. У вересні 1970 року він повинен був поїхати в Марсель, щоб почати зйомки. Однак, як відомо, фільм вийшов на екрани лише 1978 року. Челентано став не лише режисером фільму, але й його сценаристом, продюсером та композитором. Сюжет фільму у багатьох сенсах є автобіографією Челентано. У фільмі артист представив себе глядачеві таким, яким він бачить себе в житті — знаменитим естрадним співаком, який знемагаючи під тягарем слави.
Сюжет
Джеппо (Адріано Челентано) — успішний співак, обожнюваний в Італії, а також відомий у Європі, хоче здобути успіх в Америці, де живе його кумирка, Барбра Стрейзанд, яку він вважає найкращою співачкою у світі. Але незнання англійської стає йому на заваді перед візитом в Америку. Тоді він звертається до привабливої вчительки англійської Джильди (Клаудія Морі), яка дає йому уроки. Щоразу, коли Джеппо з'являється у класі, учні буквально «падають в ноги» перед співаком, чого не помітно з боку Джильди.
Тим часом Джеппо викликає антипатію у трьох молодих людей, які намагаються його вбити. Співаку дивом вдалося вижити, після чого він вдаряється у віру і починає «проповідувати» на цьому тлі. Він навіть виголошує релігійну промову на горі, але публіка не надає цьому особливого значення. Публіка звертає увагу й приходить у захват лише тоді, коли він співає.
Джеппо завойовує любов Джильди, але вона хоче, щоб він залишився з нею і не їхав до Америки. Натомість Джеппо все одно вирушає, і поки фотографи та репортери проводжають його на трапі літака, який летить до Америки, він хапає стюардесу в обійми і цілує її, показуючи, що він ставить успіх понад усе.
Про мюзикл „Безумство Джеппо“ Челентано говорив: "Це мій фільм". Дійсно, тут все було зроблено ним самим. Сказати, що він зіграв у ньому головну роль, напевно, було б неточно: він просто намалював в стилі "кічу" автопортрет, представив глядачеві Челентано таким, яким він бачить себе сам — на екрані знаменитий естрадний співак, який знемагає під тягарем слави. Тільки любов молодої дівчини (Клаудія Морі) допомагає Джеппо (Адріано Челентано) зрозуміти, що почуття вище успіху і грошей — Г. Богемський „Феномен Челентано“, щорічник „Екран“ (1986)[1]
У сцені, в якій Джеппо виступає на стадіоні (тобто на стадіоні Новара), статистами були шанувальники Челентано, які заплатили з власної кишені, щоб відвідати виступ співака та з'явитися у фільмі. Інша сцена показує виступ Джеппо на концерті в Брешії.
У фільмі представлені деякі персонажі з музичного світу, де грають самі себе: серед них Альберто Каріш і Доменіко Серен Гей, які за сюжетом намагаються переконати Джеппо заспівати їхню пісню.
Реліз
Як і у випадку з «Юппі-Ду» (1975), фільм ніколи не розповсюджувався на відео в Італії. Існують лише іноземні видання італійською мовою Cinelux, Mvp, Avm. З іншого боку, телевізійний показ фільму було скорочено приблизно на двадцять хвилин і частково змонтовано заново. 6 січня 2015 року на каналі Sky Cinema була показана ремастована та реставрована версія фільму.[2]
