PROFILPELAJAR.COM

Зоя Баранцевич
Зоя Баранцевич
рос. Зоя Баранцевич
Ім'я при народженні	Зоя Федорівна Баранцевич
Дата народження	1896
Місце народження	Москва, Російська імперія
Дата смерті	1 грудня 1952
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Російська імперія→ ; СРСР
Професія	актор
Роки активності	1914 — 1928
IMDb	ID 0053031
	Зоя Баранцевич у Вікісховищі

Зо́я Фе́дорівна Баранце́вич (рос. Зоя Фёдоровна Баранцевич; 1896, Москва, Російська імперія — 1 грудня 1953, Москва, СРСР) — російська та радянська акторка, сценаристка та літератор.

Біографія

Зовсім юною Зоя Баранцевич почала виступати в провінційних і столичних антрепризах. Учениця К. О. Марджанова. Грала на сцені драматичного театру в Ростові-на-Дону.

Дебютувала в кіно 1914 року роллю Кітті у фільмі В. Гардіна «Анна Кареніна». Після цього акторка відразу ж здобула популярність, граючи переважно ролі молодих дівчат, схильних до самопожертви та містичних настроїв.

За 14-річну кінокар'єру Зоя Баранцевич знялася у понад сорока кінострічках, поставлених найкращими режисерами того часу, серед яких Петро Чардинін, Євгеній Бауер, О. Ханжонков, Б. Чайковський, О. Чаргонін, в кінопостановках П. Тімана і Торгового дому «Русь» та ін. У 1922—1927 роках працювала на кінофабриках ВУФКУ в Ялті і Одесі^[3].

Окрім акторської гри в кіно, Зоя Баранцевич виступала і як кінодраматург, займалася літературною творчістю, писала сценарії, вірші та прозу.

З кінця 1920-х вимушено пішла з професії та служила на технічній посаді в правлінні Всеросійського Театрального Товариства. У 1939 році була акторкою Серпуховського драматичного театру.

Похована на 10 ділянці Ваганьковського кладовища.

Фільмографія

Зоя Баранцевич, головна героїня фільму «Привид блукає Європою» (1923)

1914 — Анна Кареніна — Кітті
1914 — Дівчина з підвалу
1915 — Дочка понівеченої Польщі
1916 — Біля блакитного озера
1916 — Син мій, де ти? — Кітті, вихованка Карнєєва
1916 — Смерч любовний — Вікта, дружина інженера Налковського
1916 — Казка синього моря — Єва, дочка виноградаря
1916 — О, ніч чарівна, повна млості… — Ліза, дочка Гарденіної від другого шлюбу
1916 — Ніна — Ніна Астаф'єва
1916 — Неллі Раїнцева — Неллі Раїнцева
1916 — Маріонетки року — Вікторія
1916 — Курсистка Таня Скворцова — Таня Скворцова
1916 — Хто занапастив? — Люба, дочка лісника
1916 — Життям зім'яті душі
1916 — Загадковий світ — Ванда
1917 — Чорне кохання — Агні
1917 — Сутінки — Ханка
1917 — Революціонер — дочка революціонера
1917 — Набат — Зоя, дочка Желєзнова
1917 — Княжна Лариса — княжна Лариса
1917 — Вдова — Маріанна
1918 — Настя-босячка — Настя
1918 — Тереза Ракен — Тереза Ракен
1918 — Поет і пропаща душа — Соня Муратова
1918 — Епізод любові — Ірина
1918 — Місс Мері — Мері Фалькленд
1919 — Чаша спокутування — Євгенія Олександрівна
1919 — Справжня жінка — Тесс д'Ербервіль
1919 — Ми вище за помсту (к/м) — дочка генерала
1919 — Любов завжди перемагає — Жанна д'Ора
1919 — Фауст
1919 — Два гусари — Ганна Федорівна Зайцева / її дочка Ліза
1919 — Герасим і Муму — праля
1919 — Володя і Володька
1919 — Доктор Паскаль
1920 — Останній вальс
1920 — На мужицькій землі
1920 — Народ — сам коваль свого щастя (к/м) — наречена
1921 — Все в наших руках — дружина Дем'яна
1922 — У вихорі революції — Клавдія, дочка Абаканова
1922 — Привид блукає Європою — імператриця
1923 — Отаман Хміль — Ганна Загаріна, дружина Георгія
1923 — Остання ставка містера Енніока — Кармен Редж, куртизанка
1923 — Той не злодій, хто не спійманий — Норіс, дружина Ніколо Орнано
1923 — Хазяїн чорних скель — Армела, божевільна жінка
1924 — Слюсар і канцлер — графиня Мітсі
1928 — Троє — дружина Журавкова

Сценарії

1916 — Чортове колесо
1916 — Хто занапастив?
1916 — Вмираючий лебідь
1916 — Казка синього моря
1916 — О, ніч чарівна, повна млості…
1916 — Легенда чорних скель
1916 — Маріонетки року
1916 — О, якби міг виразити в звуках…
1916 — Це було навесні
1917 — Дружина прокурора
1917 — Влада демона

Примітки

↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
↑ Миславський В. Н. Том 2, 2016, с. 22.

Джерела

Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с., 96 л. ил. с.(рос.)
Миславський В. Н. Фактографічна історія кіно в Україні. 1896—1930. — Харків : «Дім Реклами», 2016. — Т. 2. — С. 22. — 50 прим. — ISBN 978-966-2149-56-2.(рос.)
Бек-Назаров, А. И. «Записки актëра и кинорежиссёра» (М., 1965)
Баранцевич З. Люди и встречи в кино // Кино и время. М., 1965. Вып. 4