«Балада про мальви» — пісня Володимира Івасюка на вірші Богдана Гури. Вперше була виконана Софією Ротару у 1975 році, згодом увійшла до альбому «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару».
Історія написання
Мелодію до цієї пісні Володимир Івасюк написав наприкінці 1960-х і запропонував написати слова до неї Тамарі Севернюк, яка створила у 1969 році ліричний текст про море. Того ж року чернівецький студент-філолог Богдан Гура написав вірш «Мальви», який тематично досить сильно відрізнявся від вірша Северенюк[1], але й він також був відкладений композитором на декілька років.
10 лютого 1974 року Володимир Івасюк надрукував[2] у газеті «Радянська Буковина» спогади про карпатські мандри — власний вірш «Чарівна недея» — один з варіантів «Балади про мальви»[3].
Ходім, кохана, в сині гори,
Де вітер вільний, тихі зорі
Й недея сяє з вишини
Й кличе з вишини
Чарами весни.
Але згодом він відмовився від цього тексту і, допрацювавши мелодію та аранжування, повернувся до вірша Богдана Гури. Пісня була виконана в 1975 році Софією Ротару під назвою «Балада про мальви»[4].
Спочатку В.Івасюк хотів назвати пісню «Балада про матір»: «Мати жде-не діждеться доньку з війни. А донька — ось вона, під вікном розцвіла мальвою. Мати, якій люди вклоняються до ніг за її подвиг, яка ніколи не перестане чекати…»[4]. Після вбивства Володимира Івасюка у багатьох дослідників ця пісня асоціюється із долею композитора. Перший директор меморіального музею Володимира Івасюка Парасковія Нечаєва наголошує:
«Було щось у цій пісні трагічно-пророче. Кожен звук, кожен інтонаційний зворот мав смислове навантаження, розкривав тему незнищенності життя, переходу однієї його форми в іншу, незнищенності материнської любові.»
Виконавці
У різні часи пісню виконували Софія Ротару, Василь Зінкевич, Володимир Івасюк, Людмила Артеменко, Віка Врадій, Інесса Братущик, Наталя Самсонова, Оля Полякова, Святослав Вакарчук та Ніна Матвієнко[5], Маріанна Черкасець , Еріка, гурт Веремій, Віталій Калініченко, Марина Одольська, Ані Лорак[6].
Більш рокове звучання ця пісня отримала у виконанні гурту Веремій[7].
14 листопада 2022 року цю пісню презентував на своєму каналі в YouTube Олег Шумей[8][9]. Вона за перші дні отримала близько 250 тисяч переглядів[10][11].
Див. також
Примітки
Джерела
- Збірка «Осінні яблука», 1994 .
- Гура Богдан Прокопович. Мелодія слова: Поезія, проза, пісні. — Чернівці : Букрек, 2004. — 120с. — ISBN 966-8500-35-0
Посилання