Григорій Іванович Байда
Народився	3 (16) грудня 1902(1902-12-16) Леськи
Помер	25 січня 1981(1981-01-25) (78 років) Черкаси
Громадянство	СРСР
Діяльність	винахідник, комбайнер
Партія	КПРС
Нагороди

Григо́рій Іва́нович Ба́йда (нар. 3 (16) грудня 1902(19021216), Леськи — 25 січня 1981, місто Черкаси) — новатор сільськогосподарського виробництва, знатний комбайнер-винахідник, заслужений механізатор сільського господарства УРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці (29.05.1951, 26.02.1958). Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання.

Народився 3 (16 грудня) 1902 року в селі Леськах Черкаського повіту Київської губернії (тепер Черкаського району Черкаської області) в сім'ї селянина-бідняка.

У 1925—1928 роках наймитував у заможних селян. У 1929—1932 роках працював на заводі. З 1932 року працював на різних роботах у Новомосковській МТС, а з 1958 року — комбайнер колгоспу імені Сталіна (потім — «Україна») Новомосковського району Дніпропетровської області. Член КПРС з 1959 року.

1950 року Григорій Байда за 25 робочих днів намолотив 8 197 центнерів зерна. За цей трудовий подвиг 29 травня 1951 року йому вперше присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці.

З 1950 року займається раціоналізаторством і винахідництвом. В 1951 році створив новий тип віндроуера для збирання зернових колосових культур, в 1956 сконструював трирядний кукурудзозбиральний комбайн ККСБ-3. В 1952 році йому було присвоєне почесне звання заслуженого механізатора сільського господарства УРСР. 26 лютого 1958 року Григорія Байду нагороджено другою золотою медаллю «Серп і Молот».

Помер 25 січня 1981 року у Черкасах. Похований на міському кладовищі.

Нагороджений двома орденами Леніна (29.05.1951, 31.05.1952), двома орденами Трудового Червоного Прапора (6.06.1949, 9.12.1957), медалями СРСР, а також великою золотою і іншими медалями ВСГВ. Заслужений механізатор сільського господарства Української РСР (24.01.1959)

На батьківщині Героя, в селі Леськах, встановлено бронзове погруддя Григорія Байди на гранітному постаменті^[1] (скульптор Олексій Жиражков)^[2].

• В. О. Жадько. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. стор. 119.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.