Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Багатоповерхівки з цегли з використанням типових секцій за проєктом 4-ої майстерні Київпроекту^[1][2] - типова серія будинків у Києві, що будовались з початку 1960-х до початку 1970-х років. Перші будинки цього типу почали будувати на Русанівці (у другому мікрорайоні) та на Голосіївському проспекті з 1961 року. Перші будинки мали 7 поверхів, згодом перейшли на 8-поверховий варіант (наприклад, на вулиці Ентузіастів 3/1^[3]). Будинки закладені після листопаду 1961 року будувались за 9-поверховим проєктом.

Будинки серії мали варіанти як парадного виконання (з використанням першого поверху у ролі нежитлових приміщень для розміщення магазинів та закладів надання побутових послуг, установ тощо), так і звичайного виконання, з житловим першим поверхом. Характерними представниками парадних будинків є № 4 та № 12 по Русанівському бульвару. Аналогічні будинки зводилися під час забудови вулиці Митрополита Василя Липківського (тодішня Урицького) - 39, вулиці Кирилівській (тодішня Фрунзе) 111/2^[4], Кловського узвозу - 24 тощо.

Через розміщення будинків у ролі парадних, вуличний фасад зазвичай облицьовувавася плиткою. Рисою таких будинків став винос великих кутових вікон сходової клітки з ліфтом на фасадну частину. Входи в будинок виконані з дворової частини для забезпечення формування єдиного об'єму приміщення на фасаді першого поверху.

Будинки з житловим першим поверхом мають звичайне виконання під'їзду (вхід і сходова клітина з одного боку).

Однією з особливостей будинків серії є великі вікна на сходових клітинах, що займають всю стіну.

В подальшому проєкт почали спрощувати шляхом прибирання декоративних елементів, зменшення розміру вікон в під'їздах (стали використовуватись такі ж вікна, як і в квартирах). Будинки таких типів зустрічаються у Києві на вулиці Солом'янській - 14 та 16, Берестейському проспекті (колишній проспект Перемоги) - 16 та 18. Максимальне спрощення зовнішнього оформлення чудово прослідковується на прикладі будинку 2а на Стратегічному шосе, який був збудований у 1968 році.

Масове будівництво будинків даної серії завершилось в 1968 році, а останній будинок даного проєкту було побудовано в 1973 році.

Будинок цього проєкту складається з двох типових секцій, центральних та торцевих, найбільш поширена будівля на три під'їзди. На поверсі розміщується чотири квартири. Торцева секція має на поверсі однокімнатну кутову квартиру з балконом, дві двокімнатні та одну трикімнатну, центральні - по дві двох- та трикімнатні. Шахта ліфта (вантажність 400 кг) розміщена між сходами, вихід з ліфта - на міжповерхові майданчики.

У варіації з першим житловим поверхом виходи з ліфта розташовані на поверхових майданчиках, а на міжповерхових майданчиках розташовано клапани сміттєпроводу.

Несучі стіни - зовнішні та одна центральна впродовж секції, міжкімнатні стіни зазвичай з гіпсоблоку, рідше - з цегли, що полегшує перепланування. Перекриття складаються з шатрових залізобетонних плит, висота стелі - 2,55 м. Зала у двох та трикімнатних квартирах - прохідна.

Планування, враховуючи появу проєкту під час масштабної забудови типовими серіями "хрущовок" 1-438, 1-447, 1-480 та 1-464, покращене. Зокрема, роздільний санвузол та більші площі кухні - до 7,3 м² у трикімнатних. Загальна площа квартир: 32,9 м², 42,1 або 42,7 м² та 61,4 м².

Доволі часто ці будинки класифікується як 1у-438^[5] чи 1-480^[6] - 9-поверхової модернізації, але відрізняються плануванням кімнат, роздільним санвузлом, а також одинарними балконами на торцях будинку. Через відносно малу потребу у подібних будівлях з першим нежитловим поверхом, проєкт 4-ої майстерні Київпроекту значного поширення не набув. На заміну варіаціям серії з 1967 року почалось будівництво цегляних будинків серії 114-87.