У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Астаф'єва .
Астаф'єва Віра Леонідівна Зображення Дата народження 1867 (1867 ) Місце народження Конотопський повіт , Чернігівська губернія , Російська імперія (тепер — Сумська область України )Дата смерті 4 грудня 1927 (1927-12-04 ) Місце смерті Київ , Українська РСР , СРСР (тепер — столиця України)Поховання Байкове кладовище Громадянство Російська імперія → СРСР Національність українка Професія оперна співачка, вокальна педагогиня Освіта Київське музичне училище (1882-1886), Міланська консерваторія (1887-1889)Праця в операх Київська , Казанська , Саратовська опера [ru] , Опера Гаврила Солодовникова [ru] (Москва ), Тифліська опера , «Нова опера» (Санкт-Петербург ); опери Пізи , Кремони , Мессіни , Ґенуї , Турина , Парми , Трієста ; «Ла Скала» Співацький голос драматичне сопрано Інструменти вокал[d] Жанр опера
Астаф'єва В. Співачка Тифліської казенної опери. Портрет у молодості з автографом чорнилом.
Ві́ра Леоні́дівна Аста́ф'єва ( 1867 — 4 грудня 1927 ) — українська оперна співачка (драматичне сопрано ), вокальна педагогиня; солістка Київської опери ; викладачка Музично-драматичної школи М. Лисенка (1912—1918), професорка Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка . Сестра художниці Варвари Астаф'євої , племінниця скульптора Володимира Беклемішева [ 1] , тітка художниці Ірини Беклемішевої .
Життєпис
Народилася у 1867 році у Конотопському повіті Чернігівської губернії Російської імперії (тепер — Сумська область України ) у родині поміщика Леоніда Олександровича Астаф'єва та Олени Костянтинівни. Батько мав маєток біля села Бахмач Бахмацької волості Конотопського повіту Чернігівської губернії , займався землеробством (серед іншого — вирощував сортовий овес і за контрактом продавав для царської кавалерії )[ 2] .
Жила в мистецькому оточенні. Старша сестра — художниця Варвара Астаф'єва . Ще одна сестра, Олександра, одружилася з братом скульптора Володимира Беклемішева [ 3] . Також мала єдинокровного брата Миколу (по-домашньому його називали Кока; він був силачем — через будинок перекидав пудову гирю)[ 2] .
В Києві закінчила гімназію. Із 1882 по 1886 рік навчалася у Київському музичному училищі , клас К. Брагіна. Із 1887 по 1889 рік — у Міланській консерваторії , клас Галетті та Ванцо.
1886—1887, 1892—1895 — солістка Київської опери . Дебютувала у опері партією Маргарити («Фауст» Шарля Гуно ).
1895—1896 — солістка Казанської опери .
1896—1897 — солістка Саратовської опери [ru] .
1897—1898 — в артистичному турне (Вільно , Рига , Мінськ та інші міста).
1899—1900, 1901—1902 — солістка Опери Гаврила Солодовникова [ru] (Москва ).
1900—1901 — солістка Тифліської опери .
1902—1903 — солістка «Нової опери» (Санкт-Петербург ).
1889—1891, 1905—1908 — солістка оперних театрів Пізи , Кремони , Мессіни , Ґенуї , Турина , Парми , Трієста .
Гастролювала в США (1907), Австрії .
1908—1912 — солістка міланського театру «Ла Скала» .
1912[ 4] —1918 — викладачка у київській Музично-драматичній школі Миколи Лисенка . Серед її учнів — Віктор Будневич (1912—1914). Жила у Києві у одному будинку із сестрами. Брат Микола виступав у цирку силачем і борцем [ 2] .
У 1918 році, разом із сестрами, прибула до Бахмача, поселилися в Гойденьковому саду. Бідувала і голодувала. Колишня наймичка родини Астаф'євих, Євдокія Руденко, носила сестрам їжу, щоб врятувати від голодної смерті. Невдовзі після бою під Крутами до Астаф'євих зайшли муравйовці . Вони запідозрили, що син однієї із сестер Астаф'євих — Олександри (у шлюбі Белемішевої) — брав участь у бою під Крутами, хотіли його забрати, а коли мати не відпускала юнака — застрелили його[ 2] .
1919—1927 — професорка Київського музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка .
Померла 4 грудня 1927 року у Києві. Похована на Байковому кладовищі .
Творчість
У репертуарі — понад 60 провідних партій в операх світової класики, народні пісні. Перша виконавиця партії Мададжари (в однойменній опері Бориса Яновського ) та Ольги («Потьомкінське свято» Михайла Іванова [ru] ).
У Росії та Італії широко пропагувала українські народні пісні та романси Миколи Лисенка [ 5] .
Мала сильний голос широкого діапазону, рівний у всіх регістрах, з особливою м'якістю тембру та гнучкістю[ 6] .
Виступала на сцені разом з Олександром Антоновським , Олександром Брагіним , Олександром Мишугою , Олексієм Борисенко , Антоном Секар-Рожанським , Йосипом Томарсом.
Партії
Маргарита («Фауст» Шарля Гуно )
Венера («Тангойзер» Ріхарда Вагнера )
Аїда, Амелія, Дездемона, Леонора («Аїда» , «Бал-маскарад» , «Отелло» , «Трубадур» Джузеппе Верді )
Рахіль («Жидівка» Жака Франсуа Галеві )
Джоконда (однойменна опера Амількаре Понк'єллі )
Валентина, Селіка («Гугеноти» , «Африканка» Джакомо Меєрбера )
Сантуцца («Сільська честь» П'єтро Масканьї)
Заза (однойменна опера Руджеро Леонкавалло )
Марія («Цар і тесля» Альберта Лорцинга)
Даліла («Самсон і Даліла» Каміля Сен-Санса )
Мададжара (однойменна опера Бориса Яновського )
Маша («Дубровський» Едуарда Направника )
Ольга («Потьомкінське свято» Михайла Іванова [ru] )
Наташа («Русалка» Олександра Даргомижського )
Наталія, Ліза, Кума, Марія («Опричник» , «Винова краля» , «Чародійка» , «Мазепа» Петра Чайковського )
Волхова («Садко» Миколи Римського-Корсакова )
Ярославна («Князь Ігор» Олександра Бородіна )
Юдита (однойменна опера Олександра Сєрова )
Тамара («Демон» Антона Рубінштейна )
Примітки
Джерела
Автобіографія Астаф'євої Віри Леонідівни. Рукопис.// Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Фонд 307. Опис 1. Справа 7. (рос.)
Астаф'єва Віра Леонідівна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький , М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1997. — С. 28 . — ISBN 5-88500-071-9 .
Астаф'єва Віра Леонідівна // Лисенко І. Словник співаків України. Енциклопедичне видання. — Київ: Рада, 1997. — С. 17. — Тираж 1000 прим. — ISBN 966-7087-11-5
В.Л. Астафьева (некролог) // Киевский пролетарий . — 1927. — 9 грудня. — №281. — С.5. (рос.)
Досьє на Віру Астаф'єву у фонді Державної архівної служби України (ф. 307, оп. 1)
Ковтун І. Про хутір Поросючка і художницю Астаф'єву // Порадник (Бахмацька районна незалежна газета) . Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 6 березня 2016 .
Лисенко І. Шевчук О. Астаф'єва Віра Леонідівна // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 105
Німилович О.М. Астаф'єва, Віра Леонідівна // Велика українська енциклопедія: [у 30 т.] / упоряд. д. і. н., проф. Киридон А.М. — Київ: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2020. — Т.3: Апа-Аят. — 712 с. — ISBN 978-617-7238-39-2 .
Проценко Л.А. Астаф'єва Віра Леонідівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І.М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — Київ: Поліграфкнига, 2001. — Т.1: А. — С. 759-760. — ISBN 966-02-2075-8 . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016 .
Проценко Л.А. Астаф'єва Віра Леонідівна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький , відповідальний редактор. — К .: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, — Т.1: А-В. — С. 115. — ISBN 5-88500-27-1
Ходоровський М.Д. Астаф'єва Віра Леонідівна // Матеріали до українського біографічного словника: короткі біографічні довідки / відп. редактори В.С. Чишко, В.І. Попик — Київ: НБУВ, 2006. — Вип.1. — С. 202-203.
Чечотт В. Вера Астафьева в «Тангейзере» // Кіевлянинъ . — 1893. — 30 вересня. (рос.)