PROFILPELAJAR.COM

Асатіані Георгій Іраклійович
Асатіані Георгій Іраклійович
	Зображення
Дата народження	28 травня (10 червня) 1914
Місце народження	Борзя, Борзинський район
Дата смерті	17 листопада 1977 (63 роки)
Місце смерті	Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання	пантеон Сабуртало
Громадянство	Російська імперія; РРФСР; СРСР
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний інститут кіно і телебаченняd
Професія	кінооператор, кінорежисер
Заклад	Центральна студія документальних фільмівd і Грузія-фільм
Членство	СК СРСР
Нагороди	; Народний артист Грузинської РСР (1961)
IMDb	ID 12695298

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Асатіані.

Георгій Іраклійович Асатіа́ні (груз. გიორგი ირაკლის ძე ასათიანი; 10 червня 1914, Борзя — 17 листопада 1977, Тбілісі) — радянський кінорежисер та кінооператор документального кіно; член Спілки кінематографістів СРСР з 1957 року^[1].

Біографія

Народився 28 травня [10 червня] 1914(19140610) року в місті Борзі (нині Забайкальський край, Російська Федерація). З травня 1930 до червня 1931 працював слюсарем-механіком взуттєвої фабрики імені Сталіна у Тифлісі. У 1931—1935 роках навчався в Ленінградському корабельному інституті. З вересня 1935 по листопад 1936 року працював інструктором районної ради Робітничо-селянських та червоноармійських депутатів Володарського району Ленінграда. У 1936 році закінчив операторський факультет Ленінградського інституту кіноінженерів^[1].

У кіно — з 1937 року, працював кінокореспондентом Нижньоволзької кіностудії в Астрахані. Член ВКП(б) з 1940 року^[2].

Після початку німецько-радянської війни, у вересні 1941 року, призваний до Червоної армії Кіровським районним військовим комісаріатом міста Астрахані. Служив у військовому званні майора^[3]. Протягом 1942—1943 років працював оператором на Куйбишевській студії кінохроніки; у 1943—1944 роках — оператором на Тбіліській студії художніх фільмів; знімав на Північно-Кавказькому та Кримському фронтах^[1]. Зняв для воєнної кінохроніки всі основні віхи війни, зокрема: бої під Москвою, оборону Сталінграда, взяття Берліна, брав участь, як кінооператор, у бойових вильотах авіації.

У 1945—1946 роках — кінокореспондент Центральної студії документальних фільмів по Грузинській РСР, знімав сюжети для кіножурналу «Новости дня» і грузинської кінохроніки^[2]. З 1946 року — оператор Тбіліської студії художніх фільмів / кіностудії «Грузія-фільм». У 1958—1977 роках — оператор, режисер Грузинської студії хронікально-документальних та науково-популярних фільмів, одночасно у 1965—1977 роках — художній керівник кіностудії^[1].

Помер в Тбілісі 17 листопада 1977 року. Похований в Тбілісі на пантеоні Сабуртало.

Сини

Георгій (1942—2024) — актор Молодіжного театру Алтаю (Барнаул). Заслужений артист РРФСР (1986)^[1];
Іраклій (1946—1985)^[4] — грузинський кінорежисер, член Спілки кінематографістів Грузинської РСР^[1].

Фільмографія

Матеріали відзняті ним під час німецько-радянської війни увійшли у фільми^[2]:

«Взяття Новоросійська» (1943);
«Взяття Бердичева» (1944);
«Гвардійська армія Чанчибадзе…» (1945);
«Розгром гітлерівської авантюри на Кавказі» (1945).

1956 року брав участь як оператор у зніманні фільму «100 днів у Бірмі»; у 1958 році — у зніманні фільму «Брюссель, 1958». У подальшому поєднував операторську роботу з авторською та режисерською, створив низку фільмів про закордонні країни:

«Подорож до Непалу» (1959, режисер і оператор разом з Отаром Деканосідзе);
«Полювання в джунглях» (1959, сценарист, режисер та оператор разом з Отаром Деканосідзе);
«Різноповерхова Америка» (1961, режисер, оператор і сценарист разом з Іллею Сухішвілі);
«Алжирський щоденник» (1962, сценарист і режисер; оператор Отар Деканосідзе);
«Земля марокканців» (1962, сценарист і режисер; оператор Отар Деканосідзе);
«Сахара» (1962, сценарист і режисер разом з Резо Ебралідзе);
«Народження республіки» (1963, сценарист, режисер та оператор разом з Отаром Деканосідзе);
«Країна стародавньої культури» (1963, сценарист, режисер та оператор);
«Дороги п'ятого континенту» (1964, сценарист, режисер та оператор);
«Крізь імлу віків» (1964, режисер, оператор);
«Уругвай» (1964, сценарист, режисер та оператор);
«В країні інків» (1964, сценарист, режисер та оператор);
«Зустріч з Грецією» (1964, сценарист, режисер та оператор);
«Один день в Буенос-Айресі» (1964, сценарист, режисер та оператор);
«Париж… Париж» (1965, режисер);
«Англійські замальовки» (1967, режисер, оператор);
«За екватором між океанами» (1968, режисер);
«Мюнхен, чверть століття потому» (1969, режисер, оператор);
«Іспанія-73» (1971, режисер, оператор);
«У країні басків» (1976, режисер, оператор).