Артур Шніцлер

Артур Шніцлер
нім. Arthur Schnitzler
Народився15 травня 1862(1862-05-15)[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія[4]
Помер21 жовтня 1931(1931-10-21)[4][1][…] (69 років)
Відень, Перша Австрійська Республіка[4]
·інсульт[5] і геморагічний інсульт
ПохованняСтаре єврейське кладовище[d][6]
Країна Австрійська імперія
 Долитавщина
 Австрія
Діяльністьписьменник, драматург, лікар-письменник, сценарист, психіатр, прозаїк-романіст
Сфера роботисценічне мистецтво
Alma materВіденський університет і Akademisches Gymnasiumd (1871)
Мова творівнімецька
Роки активностіз 1891
Magnum opusDream Storyd, Merry-Go-Round[d], Fräulein Elsed, Lieutenant Gustld і Flirtationd
БатькоJohann Schnitzlerd
РодичіMarkus Hajekd
Брати, сестриJulius Schnitzlerd і Gisela Hajekd
У шлюбі зOlga Schnitzlerd[7]
ДітиHeinrich Schnitzlerd, Lili Schnitzlerd і Paul Schnitzlerd
Автограф
Нагороди
CMNS: Артур Шніцлер у Вікісховищі

А́ртур Шні́цлер (нім. Arthur Schnitzler; *15 травня 1862(18620515) у Відні — †21 жовтня 1931, там само) — австрійський прозаїк та драматург.

Біографія

Народився у заможній єврейській родині, його батько був віденським лікарем-ларингологом. У 1879—1884 роках вчився на лікаря у Віденському університеті, після чого з 1886 по 1893 роки практикував, проте згодом повністю перейшов на літературу та театр. Цікавився психоаналітичною теорією Зиґмунда Фройда, сіоністським ученням Теодора Герцля, був добре знайомим із обома авторами. З 1890 року був учасником авангардного літературного кола «Молодий Відень», був у дружніх стосунках із Гуґо фон Гофмансталем. З 1923 року був президентом австрійського ПЕН-клубу.

1930 року дочка Шніцлера наклала на себе руки, що пришвидшило смерть письменника.

«Новела про сни» лягла в основу фільму «Із широко заплющеними очима» (1999) Стенлі Кубрика.

Навесні 1933 року разом з книгами інших провідних авторів (Томас Манн та Генріх Манн, Арнольд Цвайг та Штефан Цвайг, Еріх Марія Ремарк, Зігмунд Фройд, Джек Лондон, Андре Жид, Марсель Пруст та інші), у багаття нацистів в Німеччині потрапили й книжки Артура Шніцлера.

Особисте життя

Супутницею життя з 1923 року і до його смерті в 1931 році була австрійська письменниця Клара Катаріна Поллачек[8].

Творчість

Переклади українською

  • А. Шніцлер. Повернення Казанови. Царство снів: повісті / З нім. переклала Наталя Іваничук. — Львів: «Піраміда», 2012. — 164 с.
  • А. Шніцлер. Повернення Казанови. Повісті, оповідання / З нім. переклав Іван Мегела. — Чернівці: видавництво газети «Молодий буковинець», 2003. — 336 с.
  • А. Шніцлер. Передбачання долі. П'єси, оповідання / Переклад з німецької Івана Мегели. – Книги XXI. – 368 с.

Примітки

  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б в Шницлер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ https://www.kleinezeitung.at/kultur/buecher/6049003/Zum-90-Todestag-des-Autors_Arthur-Schnitzlers-letztes-Telefonat
  6. ↑ BillionGraves — 2011.
  7. ↑ 34 // marriage registry of the Jewish Community of Vienna — Т. 1903.
  8. ↑ Christa Bittermann-Wille. Clara Katharina Pollaczek ... Biographie. Frauen in Bewegung: 1848-1938. Österreichische Nationalbibliothek, Wien. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 18 вересня 2017.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Arthur Schnitzler