PROFILPELAJAR.COM

155-мм гаубиці М198 ведуть артилерійський вогонь. США

Артилері́йська систе́ма — сукупність функційно пов'язаних артилерійської установки (гармати), артилерійських снарядів та різнорідних технічних засобів, які призначені для виконання вогневих завдань.

Термін

В Українській радянській енциклопедії, виданій у 1970-1980-х, термін гармата вжито для позначення як гармати як класу артилерійської установки («власне гармата»), так і артилерійської установки взагалі (під «гарматами» розуміються як власне гармати, так і гаубиці, гаубиці-гармати, мортири, міномети тощо)^[1]; отже, слово «гармата» щодо самого себе може бути як гіперонімом, так і гіпонімом. У багатьох мовах така неоднозначність відсутня: у російській загальним терміном (гіперонімом) є орудие, у польській — działo, у чеській — dělo, у сербській — оруђе, у німецькій — Geschütz тощо. У сучасних українських текстах нерідко трапляється сполучення «артилерійське знаряддя»^[2] (калька з рос. артиллерийское орудие), але українські словники не містять подібного значення лексеми знаряддя^[3]^[4]; «Словник технічної термінології» під редакцією І. Шелудька і Т. Садовського 1928 року приписував перекладати рос. орудие словом гармата^[5].

Класифікація

Залежно від певних ознак артилерійські системи («гармати» sensu lato) можна розділити на кілька груп.

За конструктивними особливостями

Ствольна артилерія:
Реактивна артилерія

За бойовим призначенням

За поєднанням тактико-технічного призначення і базової бойової платформи

За калібром або потужністю

Малокаліберна гармата (також легка гармата) — від 20 до 57 мм;
Гармата середнього калібру — від 57 до 152 мм;
Великокаліберна гармата — від 152 до 210 мм;
Гармата особливої потужності — понад 210 мм.

За організаційною структурою

За способом заряджання

За дією механізму заряджання

За конструкцією прицілу

За будовою каналу ствола

Гармата нарізна
Гармата гладкоствольна

За способом пересування

Гармата буксирувана
Гармата саморушна
Гармата самохідна
Гармата танкова
Гармата возима
Гармата носима

Компанування

З технічних засобів у залежності від призначення та характеру виконуваних вогневих задач, до складу артилерійської системи можуть входити:

РЛС виявлення та супроводження цілей, гарматного наведення;
прилади управління вогнем, артилерійської розвідки, забезпечення стрільби (метеорологічного, балістичного, топогеодезичного), підготовки вихідних даних для стрільби;
засоби технічної підготовки та транспортування (шасі);
транспортно-заряджальні (заряджальні) машини.

Елементи сучасних артилерійських систем розташовуються як на однієї транспортної базі (шасі), так і окремо.

Див. також

Примітки

↑ Гармата [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
↑ Проміжний звіт ТСК з розслідування трагічних подій під Іловайськом. Повний текст. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 19 березня 2021.
↑ Знаряддя // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
↑ Знаряддя // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Определитель — Орудие // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928. — P. 179.

Література

Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 223. — ISBN 00101-030. (рос.)