PROFILPELAJAR.COM

Арно де Пальєр
Арно де Пальєр
фр. Arnaud des Pallières
	Арно де Пальєр у 2008 році
Дата народження	1 грудня 1961 (63 роки)
Місце народження	Париж, Франція
Громадянство	Франція
Професія	кінорежисер, сценарист
Роки активності	1991—наш час
IMDb	ID 0220774
	Арно де Пальєр у Вікісховищі

Арно́ де Пальє́р (фр. Arnaud des Pallières; нар. 1 грудня 1961, Париж, Франція) — французький кінорежисер та сценарист.

Біографія

Арно де Пальєр народився 1 грудня 1961 у Парижі, Франція. З 16-ти років працював у театрі, зігравши низку ролей та здійснивши кілька постановок як режисер, паралельно вивчаючи літературознавство в інституті. Кінематографічну освіту здобув в кіношколі La Fémis. У 1988 році для участі у своїй першій студентській кінороботі «Жиль Делез: Що таке акт творіння?» Де Пальєр запросив Ганса-Юргена Зіберберга, Мануеля де Олівейру та Жиля Делюза. Після цього він зняв з десяток короткометражок.

Свій перший повнометражний фільм «Майбутнє Дренсі» Арно де Пальєр зняв у 1997 році. Стрічка є історичним, філософським і поетичним дослідженням геноциду євреїв і його сліди в сучасному світі.

Другий художній фільм кінорежисера «Прощавай» (2003) з Майклом Лонсдейлом, Орор Клеман, Лораном Люка і Олів'є Гурме оповідає кілька історій про негостинність Франції та байдужість до долі нелегальних іммігрантів, відправлених назад в країну їхнього походження.

Фільм Арно де Пальєра 2008 року «Парк», політична та меланхолічна адаптація роману Джона Чівера з Сержі Лопесом та Жан-Марком Барром, був презентований на Венеційському кінофестивалі 2008 року.

У 2013 році Арно де Пальєр поставив історичну драму «Міхаель Кольхаас» за мотивами однойменного твору Генріха фон Клейста з Мадсом Міккельсеном у головній ролі. Стрічка брала участь у змаганні за Золоту пальмову гілку в основній конкурсній програмі 66-го Каннського міжнародного кінофестивалю (2013)^[1] та була номінована в 6-ти категоріях на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» 2014 року, отримавши дві нагороди^[2].

Шостий повнометражний фільм Арно де Пальєра «Сирота» вийшов на французькі екрани у 2017 році. Для виконання головних ролей режисер запросив Адель Енель, Адель Екзаркопулос, Джемму Артертон, Джаліля Леспера та Ніколя Дювошеля. Фільм претендував на головну нагороду — Золоту мушлю за найкращий фільм — на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні 2016 року. У липні 2017 року фільм було відібрано для участі в міжнародній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю у змаганні за головний приз — Золотий Дюк^[3]^[4]

Фільмографія

Рік		Назва українською	Оригінальна назва
1987		Жиль Делез: Що таке акт творіння?	Gilles Deleuze: Qu'est ce que l'acte de creation?
1991	к/м	Сад щастя	Le jardin du bonheur
1995	т/с	Великі письменники	Un siècle d'écrivains
1997		Майбутнє Дренсі	Drancy Avenir
2000		Здоров'я і краса	Soins et beauté
2003		Прощавай	Adieu
2008		Парк	Parc
2010	к/м	Діана Веллінгтон	Diane Wellington
2011		Пил Америки	Poussières d'Amérique
2013		Міхаель Кольхаас	Michael Kohlhaas
2016		Сирота	Orpheline

Визнання

Нагороди та номінації Арно де Пальєра^[5]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль
2008	Бронзовий кінь	Парк	Номінація
Фестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані
2011	Спеціальна згадка журі	Діана Веллінгтон	Перемога
2011	Спеціальна згадка молодіжного журі	Діана Веллінгтон	Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
2013	Золота пальмова гілка	Міхаель Кольхаас	Номінація
Брюссельський європейський кінофестиваль
2013	Золотий Ірис	Міхаель Кольхаас	Перемога
Міжнародний кінофестиваль фільмів про море
2013	Приз Жаба за найкращий французький фільм	Міхаель Кольхаас	Перемога
Гавайський міжнародний кінофестиваль
2013	Приз EuroCinema за найкращий фільм	Міхаель Кольхаас	Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2016	«Золота мушля» за найкращий фільм	Сирота	Номінація
Одеський міжнародний кінофестиваль
2017	Гран-прі Золотий Дюк	Сирота	Номінація
Премія «Люм'єр»
2018	Найкращий фільм	Сирота	Номінація
2018	Найкращий сценарій	Сирота (спільно з Крістель Бертева)	Номінація