Народився 1862 року в єврейській родині в містечку Вшеруби (нині — округ Домажліце, Чехія). Навчався в місті Плзень. Пізніше закінчив Німецький технічний інститут у Празі, здобув спеціальність інженера-архітектора. Працював будівельним інспектором у Львові[1]. 1890 року став членом Політехнічного товариства[2]. Заснував у Львові будівельну фірму. Помер 8 квітня1921 року та похований на Центральному цвинтарі у Відні[1].
Перебудова синагоги «Осе Тов» на вулиці Банківській, 6 у Львові, 1909 рік. Муровані склепіння було замінено новим пласким перекриттям на металевих фермах. Синагога не збереглася[6]
Урядові споруди у Львові (не з'ясовано — які саме)[1].
Примітки
↑ абвгдHoura F. Dějiny Židů ve Všerubech // Die Juden und Judengemeinden Böhmens in Vergangenheit und Gegenwart I. — Jüdischer Buch- und Kunst-Verlag, Brünn-Prag, 1934. — S. 456. (чеськ.)
↑Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie (1877—1927) / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 90.
↑Mowa d-ra Emila Byka, prezesa Zboru izraelickiego — wygłoszona przy poświęceniu nowego gmachu lwowskiej Gminy izraelskiej, na dniu 26 października b. r. // Słowo Polskie. — 30 października 1899. — № 258. — S. 8. (пол.)
↑Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Skleniarz, 2008. — S. 288. — ISBN 978-83-89273-52-9. (пол.)
↑Бойко О. Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 128—129, 131. — ISBN 966-8849-30-2.
↑Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 300. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
Джерела
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.