PROFILPELAJAR.COM

Анн Ідальго
Анн Ідальго
ісп. Ana María Hidalgo Aleu; фр. Anne Hidalgo
Ім'я при народженні	ісп. Ana María Hidalgo Aleu
Народилася	19 червня 1959[…] (65 років); Сан-Фернандо, Кадіс, Андалусія, Іспанія, Париж, Франція або Кадіс, Андалусія, Іспанія
Країна	Франція; Іспанія; Іспанія; Іспанія; Франція
Національність	іспанці у Франціїd
Діяльність	політична діячка, Personnel of direct services to individuals
Alma mater	Університет Жана Мулена Ліон 3 і Університет Париж X Нантер
Знання мов	французька, іспанська і англійська
Посада	member of the regional council of Île-de-Franced, мер Парижаd, Councillor of Metropolis of Greater Parisd, 2016-2019 UCLG Co-Presidentd, Councillor of Parisd, мер Парижаd, Councillor of Parisd і голова
Партія	Соціалістична партія
Конфесія	атеїзм
Брати, сестри	Mary Hidalgod
У шлюбі з	Жан-Марк Жерменd і Philippe Jantetd
Діти (3)	Matthieu Jantet-Hidalgod, Elsa Jantet-Hidalgod і AGHd
Зріст	1,63 м
Очі	карі[d]
Автограф
Нагороди	; Q116984705? (2017)
Сайт	paris.fr/pages/anne-hidalgo-2252
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ідальго.

Анн Ідальго (фр. Anne Hidalgo), уроджена Ана Марія Гідальго Алеу (ісп. Ana María Hidalgo Aleu; нар. 19 червня 1959(19590619), Сан-Фернандо, Андалусія, Іспанія) — французький політик, мер Парижа (з 2014 року). Перша жінка на посаді мера Парижа за всю історію міста.

Біографія

Народилася 19 червня 1959 року в іспанському місті Сан-Фернандо, проте 1961 року з батьками, Антуаном і Марі Ідальго, переїхала до Франції, оселившись в Ліоні.

Її дід по батьківській лінії, Антоніо Гідальго, був іспанським комуністом і в 1937 році втік з франкістської Іспанії через Піренеї на віслюку до Франції. Вже через два роки він повернувся до Іспанії (один з чотирма дітьми, дружина не пережила зворотного шляху), де його заарештували і засудили до смертної кари, замінивши її згодом на довічне ув'язнення, і через три роки відпустили.

Здобувши освіту в галузі соціальної роботи та права, Анн Ідальго з 1984 року почала працювати інспектором з праці і продовжувала це заняття до 1993 року, коли почала працювати в Делегації з професійної підготовки в Міністерстві праці. З 1995 по 1996 рік брала участь у складі місії в Міжнародному бюро праці в Женеві. З 1996 по 1997 рік працювала в компанії Générale des Eau.

З 1997 року пішла в політику. Працювала на різних посадах в кабінетах міністрів Мартін Обрі, Ніколь Пері і Маріліз Лебраншю.

З 2001 року працює заступником мера Парижа, соціаліста Бертрана Деланое.

На муніципальних виборах 2014 стала кандидатом на посаду мера Парижа. Вийшла у другий тур разом з кандидатом від партії Союз за народний рух Наталі Косцюшко-Морізе. Перемігши в них, Ідальго стала першою жінкою, що обійняла посаду мера Парижа.

28 червня 2020 року Ідальго було обрано мером Парижа з 50,2 % голосів. У другому турі муніципальних виборів була рекордно низька явка виборців (63,3 %), які були відкладені через пандемію Covic-19.^[14]

У вересні 2021 року Анн заявила про плани балотуватися на посаду президента Франції^[15].

Особисте життя

Володіє французькою та іспанською мовами.

Заміжня вдруге, її чоловік — колега по Соціалістичній партії Жан-Марк Жермен, народила від нього 2002 року сина Артура. Артур Жермен — наймолодший француз, який перепливав Ла-Манш.

Від першого шлюбу народилися син Матьє (1986) і дочка Ельза (1988).

Незважаючи свою католицьку освіту, Ідальго є атеїсткою^[16]^[17]^[18].

Нагороди

Командор ордена Ізабелли католички (2010).
Кавалер ордена Почесного легіону (2012).
Командор Ордену Полярної зірки (2014)^[19]
"Місто-рятівник" (2023)^[20]

Підтримка України

15 липня 2018 року в день фіналу Чемпіонату світу з футболу в Москві нагадала про українського режисера, політв'язня Кремля Олега Сенцова^[21]:

«У той час як у світі прикута увага до фіналу футбольного Чемпіонату світу в Москві, я дуже сильно думаю про Олега Сенцова, українського режисера, який перебуває в ув'язненні вже 4 роки.»

24 вересня 2018 року Муніципальна рада столиці Франції проголосувала за визнання Олега Сенцова почесним громадянином Парижа. Рішення ухвалене за пропозицією паризького мера Анн Ідальго^[22]^[23].