Андре Браїк
André Brahic
Андре Браїк у 2009 році
Ім'я при народженні	фр. André Fernand Brahic[1]
Народився	30 листопада 1942(1942-11-30)[2][3][1]  XII округ Парижа, Париж[1]
Помер	15 травня 2016(2016-05-15)[4][5][…] (73 роки)  XIII округ Парижа, Париж[1]  ·злоякісна пухлина
Країна	Франція
Діяльність	астрофізик, викладач університету
Alma mater	Lycée Voltaired факультет природничих наук Паризького університетуd Університет Париж VII
Галузь	Астрофізика
Заклад	Університет Париж VII, Комісаріат атомної енергетики Франції
Вчене звання	Доктор астрофізики
Науковий ступінь	доктор[d]
Науковий керівник	Michel Hénond
Аспіранти, докторанти	Bruno Sicardyd Себастьєн Шарно[7]
Членство	Société Française d'Astronomie et d'Astrophysiqued
Відомий завдяки:	відкриттю кілець Нептуна
Нагороди	іменний астероїд 3488, Орден Почесного легіону (2015)
Особ. сторінка	brahic.fr
Андре Браїк у Вікісховищі

Андре Браїк (фр. André Brahic, 30.11.1942, Париж — 15.05.2016, Париж) — французький астроном.

Відомий відкриттям кілець Нептуна і його трьох дуг, які він назвав «Свобода», «Рівність», «Братерство». Також займався популяризацією науки.

Андре Бернар Браїк — єдиний син незаможних батьків із селища Петі-Браїк в Банні (Ардеш). Багато предків Андре були шахтарями та померли молодими від силікозу (хвороби типової для шахтарської професії). Батько Браїка швидко залишив шахту і пішов працювати на залізницю.

Після навчання у школі-ліцеї Вольтера в Парижі, Андре вступає до університету за спеціальністю «Математика».

В університетські роки Браїк обирає факультативну дисципліну — «Астрономію» і робить це з його слів тому, що «назва звучала захопливо і смішно».

Тема його кандидатської дисертації — «Роль зіткнення хмар у формуванні галактик». Результати цього дослідження допомогли краще зрозуміти характер кілець Сатурна та дозволили Андре працевлаштуватись в університет.

Браїк був астрономом Комісаріату атомної енергетики Франції і викладачем університету Париж VII з 1978 по 2016 роки. Разом з іншими вченими він активно займався науковими дослідженнями і спеціалізувався на питаннях наднових, теорії хаосу, динаміки галактик, планетних кілець та формуванні Сонячної системи, в галузі останньої теми він був одним з найвидатніших світових спеціалістів.

Браїк вивчав сонячну систему за допомогою космічних зондів, ретельно слідкуючи за історією розвитку цих апаратів. Астроном особливо цікавився гігантськими планетами і розробив одну з головних моделей кілець Сатурна.

Андре Браїк відкриває кільця і дуги Нептуна за п'ять років до підтвердження факту їх існування фотографіями зонда «Вояджер-2». Існує п'ять кілець Нептуна і (рухаючись з центру назовні) вони називаються: Галь, Вер'є, Ласель, Араго, Адамс. Останнє кільце — Адамс, складається з чотирьох дуг.

Спочатку Браїк відкриває лише три дуги і на честь 200-річчя французької революції називає їх «Свобода», «Рівність», «Братерство». Пізніше, колега Браїка, Сесіль Ферарі відкриє четверту дугу і назве її «Мужність», слово перша буква якого французькою мовою починається з літери «С» (courage-кураж), так само як і ім'я вченої — Сесіль.

З 1991 року Браїк працював над масштабним проєктом космічних зображень із зонда Сатурна, запланованим до 2019 року.

У 1990 році астероїд 3488 був названий на честь Андре Браїка^[8].

Астроном також удостоївся багатьох наукових нагород США (медаль Карла Сагана) і Франції (нагорода Жана Перена), остання безпосередньо за вклад у популяризацію науки.

14 липня 2015 року Браїк нагороджується Орденом Почесного Легіону.