Найбільше виступав у французькому «Монако» (7 років) та в «Емполі» (5 років).
Клубна кар'єра
Народився 24 червня1984 року в місті Ла-Спеція. Вихованець футбольної школи клубу «Емполі». Для отримання ігрової практики 2003 року Андреа було віддано в оренду в «Каррарезе», в якій провів один сезон, взявши участь у 30 матчах Серії C2.
З літа 2004 року став грати за «Емполі». Відіграв за команду з Емполі наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Емполі», був основним гравцем захисту команди.
Влітку 2008 року, після вильоту «Емполі» з Серії А, Раджі перейшов у «Палермо» за 7 мільйонів євро[1][2]. Тим не менш закріпитись у новій команді Андреа не зумів, через що більшість часу грав на правах оренди за клуби «Сампдорія», «Болонья» та «Барі»[3].
Андреа Раджі під час виступів за «Монако». 2016 рік.
23 серпня 2011 року за 300 тис. євро перейшов у «Болонью»[4][5]. Він зіграв у 31 матчі Серії А, всі в основі, забивши лише один гол у Кубку Італії проти «Ювентуса», але покинув клуб в кінці сезону, оскільки сторони не домовились продовжити річний контракт, який підписав Раджі до того.
21 травня 2012 року Раджі перейшов у «Монако», куди його запросив новий тренер клубу Клаудіо Раньєрі, якого покликали піднімати «монегасків» з Ліги 2 і той запросив в команду двох співвітчизників: воротаря-ветерана Флавіо Рому і Раджі. У першому ж сезоні 2012/13 Раджі став основним гравцем і з 35 матчами (4 голи) допоміг команді виграти Лігу 2 та повернутись в еліту. Але у першому сезоні в Лізі 1 Раджі на початках втратив місце в основі, оскільки тренер віддав перевагу молодому Фабіньйо в рамках своєї ігрової системи, орієнтованої на швидку атаку. Тим не менш Андреа поступово знайшов своє місце на полі виступаючи на позиції правого захисника і закінчив сезон 2013/14 з 28 матчами чемпіонату. У сезоні 2014/15 новий тренер Леонарду Жардім почав використовувати Андреа в центрі оборони. В цьому ж сезоні італієць вперше у своїй кар'єрі зіграв у Лізі чемпіонів і протягом двох наступних сезонів був основним гравцем.
Влітку 2016 року «Монако» підписало польського захисника Каміля Гліка, з яким Раджі разом грав у «Барі» в 2011 році. Але цього разу поляк витіснив Андреа з основи команди, тим не менш у цьому сезоні Раджі зіграв у 14 матчах Ліги 1 та виграв з нею свій перший у кар'єрі трофей — чемпіонат Франції. Після цього у вересні 2017 року Раджі продовжив контракт з клубом до літа 2020 року, хоча основним гравцем не був і надалі[6]. Загалом за сім років відіграв за команду з Монако 230 матчів у всіх змаганнях.
Раджі неодноразово оголошував про свій намір завершити кар'єру саме в «Монако»[7][8] та навіть зробив татуювання з емблемою клубу. З поверненням на тренерський місток Леонарду Жардіма в січні 2019 італієць повністю втратив у складі, не зігравши жодної хвилини за клуб, та влітку 2019 клуб вирішив не продовжувати контракт із Раджі[9]. Відтоді є вільним агентом.
↑Andrea Raggi al Bologna [Andrea Raggi to Bologna] (Italian) . US Città di Palermo. 24 серпня 2011. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 24 серпня 2011.
↑US Città di Palermo SpA Report and Accounts on 30 June 2012 (італ.)
.jpg)
