Англійський мафін (англ.English muffin) — невелика, кругла і плеската дріжджова (іноді на заквасці) булочка або пишні оладки. Зазвичай її нарізають горизонтально та подають підсмаженою[1][2]. Є частиною сніданку у Сполученому Королівстві[3][4][5], Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії. Її їдять із солодкими чи солоними начинками, такими як вершкове масло, фруктовий джем, мед, яйця, ковбаса, бекон чи сир. Англійські мафіни є важливим інгредієнтом яєць Бенедикт[6][7] та різних сендвічів[8][9], наприклад, макмафінів. Можуть використовуватись замість хліба для французьких тостів.
У різних частинах світу ці вироби зазвичай називають англійськими мафінами, щоб відрізнити їх від більш солодкої випічки у формі кексів, також відомих як мафіни[10][11][12]. Англійські мафіни доступні в широкому асортименті, включаючи цільнозернові, багатозернові, з корицею, родзинками, журавлиною та яблуком з корицею.
Походження
Лондонські торговці: мафін-мен (1759)
Вважається, що слово muffin походить від нижньонімецького muffen, що означає «невеликі коржі».[13] Оксфордський словник англійської також пропонує можливий зв'язок зі старофранцузьким moflet, типом хліба. Спочатку це означало «будь-який із різних видів хліба чи пирога».[14]
Перше зареєстроване використання слова muffin було в 1703[15], рецепти мафінів з'являються в британських кулінарних книгах ще в 1747 в книзі Ханни Гласс «Мистецтво кулінарії». Вони описуються зі структурою всередині «як стільники».[16] У книзі Oxford Companion to Food, її автор Алан Девідсон заявляє, що «завжди була деяка плутанина між мафінами, крампетами й піклетами, як і рецептах, і у назві».[17] Зростаюча популярність коржів у ХІХ столітті підтверджується існуванням особливих булочників, рознощиків чи muffin men, які ходили від дверей до дверей, продаючи англійські мафіни як закуски доти, як у більшості будинків з'явилися власні печи.[17]
Колокольний дзвін
Вікторіанський маффін-мен дзвонить у дзвіночок, журнал «Панч», 1892
Дзвін булочників став настільки поширеним явищем, що до 1839 британський парламент прийняв закон[18], що забороняє булочникам дзвонити в дзвіночки, але продавці не дотримувалися його. У 1861 році мафіни «великого розміру» у вуличних торговців зазвичай продавалися по півпенні кожна; Крампети коштували біля пенні[19]..
У популярній культурі
Традиційний англійський дитячий віршик «The Muffin Man», датований пізніше 1820 року, походить від цього звичаю.[20]
Добре відоме посилання на англійські мафіни міститься в п'єсі Оскара Уайльда 1895 «Як важливо бути серйозним».[21]
У країнах світу
Велика Британія
Цільнозернові англійські мафіни з Tesco
Англійські мафіни у Великій Британії іноді називають просто мафінами. Мафіни по-американськи називають американськими мафінами або мафінами в американському стилі, щоб розрізняти їх[22]. Проте загалом слово «мафін» можна використовувати позначення обох страв без плутанини чи непорозуміння.[23] У Великій Британії англійські мафіни зазвичай їдять з чаєм або кавою, і їх часто подають до післяобіднього чаю, який подають у британських готелях [24][25][26].
США
Mush muffins або «мафіни з каші» (називаються в Новій Англії slipperdowns) були колоніальними американськими мафінами, приготованими з кукурудзи на підвішеній (над вогнем) сковороді[27]. Ці та інші види коржів були відомі американським поселенцям, але їхня популярність знизилася з появою булочок швидкого приготування.
Посилання на англійські мафіни з'являються в газетах США, починаючи з 1859 [28][29][30], а їх докладні описи та рецепти були опубліковані ще в 1870 [31][32].
Популярним брендом англійських мафінів у США є Thomas', який був заснований англійським іммігрантом Семюелем Батом Томасом у 1880 році. Томас відкрив другу пекарню неподалік від першої за адресою 337 West 20th Street у будівлі, яка досі відома як The Muffin House.[33] Англійські мафіни на заквасці Foster's були популярним брендом англійських мафінів родом із Сан-Франциско. Вони були фірмовим пунктом меню в ресторанах Фостера з 1940-х до 1970-х років і продовжували випускатися в упакованому вигляді до 2008 року.
Німеччина
Англійські мафіни, відомі як Toastbrötchen («булочка для тостів»), доступні у більшості великих супермаркетів Німеччини.[34]
Португалія
Англійські мафіни дуже схожі на португальські bolo do caco.
↑Oscar Wilde: The Importance of Being Earnest. literaturepage.com. Процитовано 18 листопада 2022. Well, I can't eat muffins in an agitated manner. The butter would probably get on my cuffs.
.svg){kind=small}
