Ангармоні́чні колива́ння — періодичні коливання, в яких коливна величина змінюється за несинусоїдальним законом (див. гармонічні коливання). Ангармонічні коливання можна уявити як накладання великого числа коливань, частоти яких кратні найменшій частоті. Остання називається основною, а всі вищі за неї — гармоніками.

На відміну від гармонічних коливань, частота ангармонічних коливань залежить від амплітуди.

Якщо в певній коливній системі в лінійному наближенні є кілька нормальних мод коливань з частотами ${\displaystyle \omega _{\alpha }}$, де ${\displaystyle \alpha =1,\ldots ,s}$, то при ангармонічних коливаннях в першому наближенні теорії збурень окрім коливань з частотами, кратними частотам нормальних коливань, з'являються також частоти ${\displaystyle \omega _{\alpha }\pm \omega _{\beta }}$, які називають комбінаційними частотами.

• Математичний маятник
• Ангармонічний осцилятор

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.