PROFILPELAJAR.COM

Аміс
Аміс
'Amis / Pangcah ([paŋt͡saʜ])
	Поширення амісської мови (фіолетовим)
Поширена в	Тайвань
Етнічність	200 000 амісів (2014)
Носії	108 000
Писемність	Латиниця
Класифікація	Східнотайванські мови Аміссько–сакізайські
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	ami

Аміс вважається мовою під загрозою

Аміс (Sowal no 'Amis або Pangcah) — тайванська мова, якою говорять аміс (або амі), корінний народ Тайваню, що живе вздовж його східного берега. Є найпоширенішою з тайванських мов, якою говорять від міста Хуалянь на півночі до Тайдуна на півдні; також є аміси що живуть на півострові Хенчун близ південного краю острова, проте мова амісів півночі вважається окремою мовою.

Державні послуги у районах, де живуть аміси, надаються їхньою мовою: наприклад, залізничні станції у Хуалянь та Тайдуні роблять оголошення амісською та мандаринською мовами. Однак, небагато амісів віком до 20 років у 1995 були спроможні говорити амісською мовою. Невідомо, скільки конкретно з 200 000 амісів знають свою мову, але вважається, що третина корінних тайванців знають власні мови.

Діалекти

Мова аміс — кластер діалектів. Є п'ять діалектів: південна аміс, тавалонґ-ватаан, центральна аміс, Ченкун-кваншань та північна аміс (Нанші-аміс, що включає натаоран).

Сакізая — мова на межі вимирання, якою говорять найпівнічніші аміси, але вона не є взаємно зрозумілою з північною аміс.

Фонологія

У наступній таблиці наведено фонеми центральної аміс^[3].

Приголосні

Приголосні мови аміс
	Губні	Зубні	Ясенні	Палатальні	Задньоязикові	Фарингальні	Гортанні
Носові	m	n̪ ⟨n⟩			ŋ ⟨ng⟩
Проривні й африкати	p	t̪ ⟨t⟩	t͡s ⟨c⟩		k	ʡ ~ ʢ ⟨ʼ⟩	ʔ ⟨^⟩
Фрикативи	v ⟨f⟩	ð ~ ɮ̪ ⟨d⟩	s ⟨s⟩		(ɣ) ⟨g⟩	ʜ ⟨h⟩
Дрижачі			r ⟨r⟩
Бокові одноударні			ɺ̠ ⟨l⟩
Апроксиманти	w ⟨w⟩			j ⟨y⟩

Дзвінкий задньоязиковий фрикативний /ɣ/ наведено у дужках, бо він зустрічається лише в запозиченнях, як-от rigi /riˈɣiʔ/ 'хребет між ділянками рисового поля'.

Надгортанні приголосні важко класифікувати. Деякі джерела відносять їх до фарингальних або навіть увулярних. Незрозуміло, чи є [h] окремою від [ʜ] фонемою, чи лише алофоном. Глухий фарингальний фрикативний [ħ] є алофоном /ʜ/ наприкінці слова.

Глухі проривні /p t k ʡ/ та африкат /t͡s/ у скупченнях приголосних чітко вимовляються, тож слово cecay (один) вимовляється як [t͡sᵊt͡saj]; як і /s/: sepat (чотири) — [sᵊpatʰ]. Виключенням є гортанна змичка, що затримується^[en] наприкінці складу. Дзвінкі фрикативні /v ɮ ɣ/ оглушуються до [f ɬ x] наприкінці, а інколи на початку вимови. /ɮ/ може бути міжзубним^[en] або зазубним. Сибілянти, /t͡s s/, можуть ставати палаталізованими ([t͡ɕ ɕ]) перед /i/. Фонема /j/ не може опинитись на початку слова. /ɺ/ часто є заясенним, та він чітко вимовляється (не затримується) наприкінці слова: [ʡuʡuɺ̠ᵊ] "fog".

/ɮ/ значно варіюється у різних діалектах. У селищі Фенбінь, розташованому в центрі ареалу амісів, ця фонема вимовляється як дзвінкий зубний фрикативний [ð], а в місті Канко, що знаходиться лише за 15 кілометрів від Фенбінь, — боковий [ɮ̪]. У північній аміс, це проривний [d̪], що між голосними може послаблюватись до [ð]. Є також свідчення, що на півночі також інакше вимовляються надгортанні приголосні, але інформація про це суперечлива. У центральній аміс, фонема /ʜ/ завжди глуха, а /ʡ/ часто супроводжується вібраціями, що може означати, що звук вимовляється, як надгортанний дрижачий [ʢ]. Едмонсон та Елсінґ зазначають, що ця фонема є надгортанною на початку та посеред вимови, але в самому кінці вона стає епіглото-фарингальною^[en].

Споріднена мова сакізая, розрізнює дзвінкий /z/ та глухий /s/.

На письмі, /ts/ пишеться, як ⟨c⟩, /j/ — ⟨y⟩, /ʡ/ — ⟨'⟩, /ʔ/ — ⟨^⟩, /ɮ/ — ⟨d⟩, /ŋ/ — ⟨ng⟩, та /ʜ/ — як ⟨x⟩.

Голосні

Голосні мови аміс
	Передні	Середні	Задні
Високі	i		u
Середні		(ə̆)	u
Низькі		a

В мові аміс є три головних голосних, /i a u/. Хоч мала кількість голосних фонем дає простір для варіації у їх вимові, вони доволі близькі до відповідних їм звуків [i] [a] [u], хоч і звуки /a/ та /u/ тяжіють одне до одного (можуть звучати ближче до [o]), у той час, як із /i/ такого явища нема (зближення до звука [e]).

Поміж приголосних у групі може виникати епентетичний глухий звук шва, вказаний в таблиці в дужках. Щоправда, шва виступає самостійною фонемою у небагатьох словах (де записується як "e"). Втім, нема випадків, де наявність чи відсутність шва змінює значення слова, тож якщо такі шва також є епентетичними, то в такому разі у мові аміс є слова, що не містять голосних фонем взагалі. Приклади слів із таким "е": malmes — "сумний", що вимовляється як [maɺə̆mːə̆s]; ’nem "шість", вимовляється, як [ʡnə̆m] або [ʡə̆nə̆m].

Наголос

Наголос зазвичай падає на останній склад^[3].

Приклади слів

lotong: мавпа
fafoy: свиня
wacu: собака

cecay: один
tosa: два
tolo: три
sepat: чотири
lima: п'ять

'enem: шість
pito: сім
falo: вісім
siwa: дев'ять
polo': десять

Порівняння слів аміс та інших австронезійських мов
Українська	Аміс	Тагалог	Пангасінан	Капампанган	Ілокано	Яванська	Сунданська	Малайська
один	cecay	isa	sakey	isa	maysa	siji	hiji	satu
два	tosa	dalawa	dua	adwa	dua	loro	dua	dua
три	tolo	tatlo	talo	atlo	tallo	telu	tilu	tiga
чотири	sepat	apat	apat	apat	uppat	papat	opat	empat
п'ять	lima	lima	lima	lima	lima	lima	lima	lima
шість	'enem	anim	anem	anam	inem	enem	genep	enam
сім	pito	pito	pito	pitu/pito	pito	pitu	tujuh	tujuh
вісім	falo	walo	walo	walu/walo	walo	wolu	dalapan	delapan
дев'ять	siwa	siyam	siyam	siam	siam	sanga	salapan	sembilan
десять	polo'	sampu	samplo	apulu/apulo	sangapulo	sepuluh	sapuluh	sepuluh

У мові тагалог: baboy (свиня), aso (собака), tatlo (3), apat (4), lima (5), anim (6), pito (7), walo (8)
У капампанган: asu (собака), atlo (3), apat (4), lima (5), anam (6), pitu/pito (7), walu/walo (8), siyam (9), apulu/apulo (10), ama (батько), ima (мати)
В ілокано: baboy (свиня), aso (собака), maysa (1), dua (2), tallo (3), uppat (4), lima (5), inem (6), pito (7), walo (8), siam (9), sangapulo (10)
У яванській: lutung (мавпа), babi (свиня), asu (собака), siji (1), loro (2), telu (3), papat (4), lima (5), enem (6), pitu (7), wolu (8), sanga (9), sepuluh (10)
У сунданській: lutung (мавпа), babi (свиня), hiji (1), dua (2), tilu (3), opat (4), lima (5), genep (6), tujuh (7), dalapan (8), salapan (9), sapuluh (10)
У малайській: lotong/lutung (мавпа), babi (свиня), satu (1), dua (2), tiga (3), empat (4), lima (5), enam (6), sembilan (9), sepuluh (10)

Стаття 1 Загальної декларації прав людини мовою аміс/панцах:

Chiyu mahufuchay tu tamlaw, maemin pingdeng ichunyan a kngli. Iraay chaira lishing a naay a naay a harateng, pimaulahsha u harateng nu kaka shafa.
Переклад: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.