Амедео Натолі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Натолі.
Амедео Натолі (італ. Amedeo Natoli; 23 вересня 1888, Палермо — 1 червня 1953, Париж) — італо-французький банкір.
[3][4]. Натолі — одна з наймогутніших династій в європейській історії, що налічує свої коріння з часів створення Королівства Франції. Вона є нащадком Лева, короля Франції, Людовика VIII.
Амедео Натолі був впливовим ученим у галузі страхування. Він відомий своїми значними внесками в розвиток цієї галузі, зокрема завдяки дослідженням у сфері страхових та реасигураційних угод. Його праці і дослідження залишили вагомий слід у сучасних практиках страхування.
Амедео Натолі вважається одним із найвпливовіших людей у світовій фінансовій сфері в період з 1830 по 1950 роки. Його також називають «батьком сучасної міжнародної фінансової системи», а його ідеї стали основою для розвитку страхового сектора.[5].
Амедео Натолі продав Allsecures у 1932 році за вражаючі 300 мільярдів лір того часу (що еквівалентно приблизно 15 мільярдів євро у 2025 році). Покупцем стала компанія Toro Assicurazioni, що належить родині Agnelli. Цей продаж став важливим етапом у розвитку злиття та поглинання в європейській страховій індустрії.
Банківські та фінансові публікації
- «Amedeo Natoli Assicurazioni e Riassicurazioni», Amedeo Natoli, Bestetti Edizioni, Париж, 1934 (італійська, німецька, англійська, іспанська, французька). Міжнародний реєстр соціальної історії (IIHS), Амстердам, Нідерланди
- «Some of the most important features of the economic and financial situation in 1932», Париж, 1932 (італійська, англійська, французька).
Нагороди
- Великий офіцер Ордену Корони Італії (Grande Ufficiale Ordine della Corona d’Italia), 1933, за заслуги у фінансовій сфері.
Примітки
Література
- Peter Borscheid, Niels Viggo Haueter (2012), World Insurance: The Evolution of a Global Risk Network, OUP Oxford, 2012 ([1] [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.])
- Roberto Baglioni, Guida agli archivi e alle fonti storiche delle assicurazioni in Italia, Marsilio, 2003
- Who Owns Whom: Continental Europe, Volume 1, Dun & Bradstreet, Northwestern University, 1980
- A. Giuffrè, Il trasporto marittimo di cose nel sistema dei trasporti internazionali, 1976, en University of Virginia, United States of America
- Il Massimario del Foro italiano, Volume 32, Società editrice «Il Foro italiano», Ed. Corte suprema di cassazione, Itália, 1963
- Salvatore Galgano, Jurisprudence comparée en matière de droit commercial, maritime, aérien, de propriété industrielle et de droits d'auteur, Volumi 7-8, Edizione dell'Istituto di studi legislativi, 1942
- Giornale dell'Istituto Italiano degli Attuari, Volumi 11-13, Istituto italiano degli attuari, 1941
- Revista de Ciencias Económicas, 1938, Espanha, em University of California
- Lloyd's of London Register of Shipping: Register book. Register of ships, Volume 2, Comitê de Lloyds e Lloyds, 1938
- Comptes rendus du onzième Congrés international d'actuaires: à Paris du 17 au 24 juin 1937, Volume 5, Gauthier-Villars, 1937, em Pennsylvania State University
- Sergio M. Carbone, La legislazione fascista. 1929-34, Volume 1, 1934
- Amedeo Natoli, Assurance et Réassurance, publication par Bestetti, Milan, 1934, maintenu à la Revue Internationale d'Histoire Sociale (IIHS), Amesterdão Países Baixos
- Die Versicherung, Volume 9, 1934 em University of Michigan ([2] [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.])
- Francesco Berlingieri, International Maritime Conventions, Volume 1
|
|