PROFILPELAJAR.COM

Амбодик-Максимович Нестор Максимович
Амбодик-Максимович Нестор Максимович
Народився	27 жовтня (7 листопада) 1744; Веприк, Гадяцький полк, Гетьманщина
Помер	24 липня (5 серпня) 1812 (67 років); Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	геральдист
Alma mater	Київська духовна академія; Страсбурзький університет
Галузь	медицина, акушерство, педіатрія і ботаніка
Заклад	Страсбурзький університет
Науковий ступінь	доктор медичних наук і доктор медицини
	Амбодик-Максимович Нестор Максимович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимович.

Не́стор Амбоди́к-Макси́мович (7 листопада 1744(17441107), Веприк, Гадяцький полк, Гетьманщина — 24 липня (5 серпня) 1812) — український вчений-гінеколог, один із засновників професійної акушерської справи на Гетьманщині та Російській імперії. Медик і вчений енциклопедист, педіатр, ботанік, фітотерапевт, також геральдист. Автор перших в Російській імперії підручників з акушерства та медичних словників. Родом із міста Веприк^[2], працював у Петербурзі; доктор Страсбурзького університету, професор акушерства.

З життєпису

Навчався у Києво-Могилянській академії в 1757–1768 роках, по закінченні курсу в якій виїхав до Московії, де працював при Петербурзькій госпітальній школі; у Страсбурзі в 1773 році отримав ступінь доктора медицини.

Після повернення до Петербурга почав викладання акушерства в адміралтейському та військово-сухопутному госпіталях (1776). 1782 став першим у Російській імперії професором повивального мистецтва. Один з ініціаторів заснування Клінічного повивального інституту в Санкт-Петербурзі в 1797 році. Вчений-енциклопедист, активний популяризатор медичних й інших знань серед широких верств населення. Читав лекції з акушерства, фізіології, хірургії в госпітальних школах та інших медичних закладах Санкт-Петербурга. Уперше в Російській імперії перейшов до викладання цих дисциплін місцевою мовою.

Головні праці:

«Мистецтво сповивання»^[3],
«Анатомо-фізіологічний словник»^[4],
«Словник медико-хірургічний латинською та російською мовою»^[5].

Також був автором перших на Гетьманщині та сусідній Російській імперії праць з ботаніки й фітотерапії «Новий ботанічний словник місцевою, латинською та німецькою мовою», «Початкові основи ботаніки»^[6], «Опис цілющих рослин»^[7]. Засновник російської медичної термінології, що вживається і сьогодні.^{[джерело?]}

Відомий також працею з геральдики «Емблеми й символи обрані» («Емвлемы и символы избранные», 1788), яка містить головним чином тлумачення геральдичних емблем та фігур, раніше опублікованих у збірнику «Symbola et Emblemata» (Амстердам, 1705).

Примітки

↑ А. Н. Амбодикъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 72–73.
d:Track:Q21282453 d:Track:Q4532135 d:Track:Q21110151 d:Track:Q23782369 d:Track:Q656
↑ Хто був і є у місті Гадяч. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
↑ «Искусство повивания, или Наука о бабьичем деле» Санкт-Петербург, 1784—1786
↑ Санкт-Петербург, 1783
↑ Санкт-Петербург, 1780
↑ «Первоначальные основания ботаники, руководствующие к познанию растений», 1795
↑ «Врачебное веществословие, или Описание целительных растений»,1783—88

Джерела

Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.^{[сторінка?]}
Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

Колосов М. Нестор Максимович Амбодик. К столетию со дня смерти. М., 1912. (// Акушерство и женские болезни. 1912; 9: 1033—1044.)
Российский Д. А. Основоположник отечественной фитотерапии Нестор Максимович Амбодик. «Клиническая медицина», 1945, т. XXIII, № 10—11
Дроздова З. А. Нестор Максимович Максимович-Амбодик (отец русского акушерства). Л., 1950
Данилишина Е. И. Н. М. Максимович-Амбодик. М., 1976.
Беженарь В. Ф., Аганезов С. С., Гугало Т. В. Нестор Максимович Максимович-Амбодик. К 275-летию со дня рождения. Акушерство и Гинекология Санкт-Петербурга. 2019;(2):5-11.