Амані Микола Миколайович

Амані Микола Миколайович
Основна інформація
Дата народження23 березня (4 квітня) 1872
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті4 жовтня 1904(1904-10-04) (32 роки)
Місце смертіЯлта, Таврійська губернія, Російська імперія
ПохованняПолікурівський меморіал
Громадянство Російська імперія
Професіїкомпозитор, піаніст
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
ВчителіДубасов Микола Олександрович, Штейн Федір Федоровичd, Лядов Анатолій Костянтинович, Римський-Корсаков Микола Андрійович і Єсипова Анна Миколаївна
Інструментифортепіано

Микола Миколайович Ама́ні (4 квітня 1872, Санкт-Петербург — 17 жовтня 1904, Ялта) — російський композитор і піаніст.

Біографія

Народився 23 березня [4 квітня] 1872(18720404) року в місті Санкт-Петербурзі (нині Росія). Музичне дарування виявив рано, виступивши в концерті як піаніст вже в 11-річному віці. Спочатку брав уроки фортепіано у Миколи Дубасова, а в 1890 році поступив до Санкт-Петербурзької консерваторії в клас професора Федора Штейна, одночасно займався у класі гармонії професора Анатолія Лядова. У 1893 році поступив в клас теорії композиції професора Миколи Римского-Корсакова. Для фортепіано у нього не стало вистачати часу, і він, перейшовши в тому ж році, за смертю Штейна, в клас професора Анни Єсипової, вимушений був його залишити. У 1900 році закінчив консерваторію, ще раніше отримавши премію, як композитор, на конкурсі Санкт-Петербурзького товариства камерної музики за своє смичкове тріо (ре мінор)[1].

Уроки, які йому доводилося давати зважаючи на недолік засобів для життя, і посилені заняття в консерваторії, особливо в останній рік, коли він писав екзаменаційну кантату «Рай і Пері», розхитали його і без того слабкий, схильний до туберкульозу організм. Він відправився до Італії, але спекотний клімат погіршив його здоров'я. У Італії його приймали привітно; фірма «Рікорді» (Мілан) видала три його фортепіанні п'єси[1].

У 1902 році поселився в Ялті. З часу закінчення консерваторії отримував матеріальну допомогу від мецената Митрофана Беляєва, що видавав в той же час і його твори. Вони виконувалися в симфонічних і камерних концертах в Петербурзі, Москві і інших містах Росії і завжди з успіхом[1].

Помер у Ялті 4 [17] жовтня 1904 року. Похований в Ялті на Полікурівському меморіалі. Під час німецько-радянської війни пам'ятник на його могилі був зруйнований. У 1979 році на приблизному місці поховання встановлена надгробна плита із полірованого діориту[2].

Творчість

Серед творів — кантата «Рай і Пері» (1900), струнне тріо d-moll (1900), фортепіанні твори, у тому числі Тема з варіаціями «As-dur», сюїта, збірки п'єс (видані у 1901 році); хори a cappella, у тому числі «Хилить до ліні» (премія від Московського російського хорового товариства за 1903 рік); романси на слова Олексія Апухтіна, Івана Нікітіна, Олексія Толстого, Афанасія Фета та інших.

У останні два роки свого життя написав ювілейну кантату на честь Михайла Глінки, виконану в Ялті вже після його смерті[1].

Примітки

  1. ↑ а б в г Амани Николай Николаевич / rulex.ru. [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ П. М. Калугин. Могила Амани Н. Н. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 48. ISBN 978-966-8325-87-8 (рос.)

Література

  • Амани Николай Николаевич // А — Гонг : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Ствп. 131—132. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.)