PROFILPELAJAR.COM

	Ален Богоссян
Особисті дані
Народження	27 жовтня 1970 (54 роки)
	Дінь-ле-Бен, Франція
Зріст	184 см
Вага	82 кг
Громадянство	Франція
Позиція	фланговий півзахисник
Юнацькі клуби
1989–1992	«Марсель»
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Але́н Богосся́н (фр. Alain Boghossian; нар. 27 жовтня 1970, Дінь-ле-Бен) — колишній французький футболіст вірменського походження^[1], що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав за французькі, італійські та іспанський клуби, а також національну збірну Франції. Найбільше досягнень здобув у складі «Парми», разом з якою став дворазовим володарем Кубка Італії, а також володарем Суперкубка Італії та Кубка УЄФА. У складі збірної — чемпіон світу 1998 року.

Клубна кар'єра

Народився 27 жовтня 1970 року в місті Дінь-ле-Бен. Вихованець футбольної школи клубу «Марсель».

Богоссян почав свою кар'єру в марсельському «Олімпіку», де він грав у складі дубля, в якому провів три сезони, взявши участь у 78 матчах чемпіонату. 1992 року, з метою отримання ігрової практики, Богоссян був відданий в оренду в «Істр», який грав на той момент у другій французькій лізі.

Після сезону в «Істрі» він повернувся в «Марсель» і у сезоні 1993/94 дебютував за основну команду. За підсумками сезону команда зайняла друге місце в чемпіонаті, а Ален зіграв у 28 іграх та забив 2 голи.

Влітку 1994 року Богоссяна купив італійський клуб з Серії А «Наполі». Після трьох років гри в неапольському клубі він перейшов до складу «Сампдорії». За генуезький клуб футболіст грав протягом сезону, після цього перейшов в «Парму», у складі якої у фіналі Кубка УЄФА 1998/99 обіграв свою колишню команду «Марсель» з рахунком 3:0. Того ж року команда виграла і два національні трофеї — Кубок та Суперкубок Італії, обігравши відповідно «Фіорентину» (1:1, 2:2) та «Мілан» (2:1). Причому в грі проти міланців саме гол Богоссяна на 92 хвилині приніс перемогу «хрестоносцям». 2002 року Ален виграв свій останній трофей у кар'єрі, обігравши з «Пармою» у фіналі національного кубка «Ювентус» (1:2, 1:0).

Влітку 2002 року Богоссян підписав контракт з клубом Іспанського Прем'єр-Дивізіону «Еспаньйол», проте через травми дуже рідко виходив на поле і по закінченні сезону завершив кар'єру професійного футболіста.

Виступи за збірну

Богоссян, відхиливши пропозицію виступати за збірну Вірменії, свою історичну батьківщину^[2], 1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, на якому зіграв у п'яти матчах і здобув титул чемпіона світу, а також чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, де жодного разу на полі так і не з'явився. Напередодні тріумфального для французів Євро-2000 Богоссян отримав травму, тому на турнір поїхати не зміг.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 26 матчів, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера

В липні 2008 року Богоссян був призначений помічником тренера збірної Франції Раймона Доменека^[3], який залишився на своїй посаді після провального Євро-2008. Після чемпіонату світу 2010 року Доменека на посаді головного тренера змінив Лоран Блан, але Богоссян продовжив працювати асистентом^[4]. Після невдалого виступу на Євро-2012 Блан покинув збірну^[5], а новий тренер Дідьє Дешам звільнив Богоссяна з посади асистента.

Титули і досягнення

Володар Кубка Італії (2):

«Парма»: 1998-99, 2001-02

Володар Суперкубка Італії з футболу (1):

«Парма»: 1999

Володар Кубка УЄФА (1):

«Парма»: 1998-99

Чемпіон світу (1):

Франція: 1998

Цікаві факти

2001 року разом з Юрієм Джоркаєффом подякував президенту П'ятої Республіки Жаку Шираку за офіційне визнання геноциду вірмен^[6].
Почесний громадянин Вірменії^[7].