PROFILPELAJAR.COM

Історичне джерело — носій історичної інформації, певна кількість артефактів минулого (старожитностей), що виникли як продукт розвитку природи й культури та відображають той чи інший бік людської діяльності. Тому зміст цього поняття цілком залежить від комплексу уявлень епохи про залишки минулого^[1].

Типи

Історичні джерела підрозділяються на:

Речові — посуд, зброя, одяг, іграшки, техніка,
Письмові — книжки, блокноти, енциклопедії, розмальовки, документи, свитки,
Усні — легенди, міфи, думи, казки, перекази

тощо.

Письмові джерела

Такі письмові джерела, як хроніки, документи, листи, займають центральне місце серед інших історичних джерел, їх ще називають первинними історичними текстами або першоджерелами. Історичні джерела виступають як свідчення, відображення, образи, сліди минулого, використання яких служить реконструкції історичного минулого. У ході такої реконструкції виникають історичні праці — статті, монографії, підручники — їх називають вторинними історичними текстами (або історіографією).

По суті можна розділити всі джерела, використовувані в історичних дослідженнях, на два основних класи: історичні й археологічні. Всі знаряддя і результати людської діяльності розглядаються як феномени-артефакти, в яких «закодована» інформація про цю діяльність. У випадках, коли письмові джерела відсутні, доводиться використовувати винятково археологічні джерела.

Науку про історичні джерела, теорію й практику їх використання в історичних дослідженнях називають джерелознавство (історичне джерелознавство).

Речові джерела

Серед інших типів джерел вирізняються саме речові. Велику групу з-поміж них складають археологічні джерела, вивчення останніх, зокрема, дає нам відомості про розселення, культуру, звичаї та вірування людей, які жили задовго до нас. За функціональним призначенням речові джерела поділяються на кілька класів: знаряддя праці, речі побуту, зброя, предмети прикладного мистецтва, монети, ордени, медалі, печатки, прикраси, технічні засоби та пристрої, архітектурні споруди тощо. Кожен з цих класів досліджує окрема спеціальна історична дисципліна (нагороди — фалеристика; медалі — медальєрика; одяг, однострої — етнологія та уніформознавство; печатки — сфрагістика тощо).

Джерела масові і особові

Джерела масові — клас джерел, які характеризуються певною повторюваністю, типовістю та однорідністю вміщеної в них інформації. Аналіз змістовних аналогій змісту таких джерел дає змогу виявити спільні риси різних історичних явищ, простежити в них ту чи іншу закономірність, тенденцію розвитку. До масових джерел належать довідкові, статистичні документи, періодична преса тощо.

На відміну від масових, клас немасових, особових джерел визначається такими рисами, як: індивідуальність змісту, оригінальність інформації, несхожістю відтворення кожним джерелом історичного факту, події, процесу або його визначальних рис.

Поділ джерел на масові та немасові — досить умовний, бо масове джерело може виконувати в певному дослідженні унікальну роль — при вивченні окремого факту, а особове — роль однотипного джерела у вивченні масових явищ. Сучасні засоби формалізації інформації дають змогу обробляти масові джерела за допомогою статистичних та кліометричних методів (див. Кліометрія), цьому сприяє стандарт формуляру (періодична преса, листівки, декларації тощо).

Первинне джерело

Докладніше: Первинне джерело

У вивченні історії як академічної дисципліни "первинне джерело" (також називається "оригінальним джерелом") - це безпосередній опис подій людиною, яка через них пройшла. "Первинні джерела були створені протягом історичного періоду, який досліджується."^[2]

Вторинне джерело

Докладніше: Вторинне джерело інформації

В науці, вторинне джерело^[3]^[4] - це документ або запис, який передає чи обговорює інформацію, представлену деінде. Вторинне джерело - це те, що надає інформацію про первинне джерело. У вторинному джерелі оригінальна інформація відбирається, модифікується та впорядковується у відповідному форматі. Вторинні джерела включають узагальнення, аналіз, інтерпретацію або оцінку оригінальної інформації.

Третинне джерело

Докладніше: Третинне джерело інформації

Третинне джерело - це покажчик або текстова консолідація вже опублікованих первинних та вторинних джерел^[5], яка не надає додаткових інтерпретацій чи аналізу джерел.^[6]^[7] Деякі третинні джерела можуть використовуватися як допомога для пошуку ключових (основоположних) джерел, ключових термінів, загальних загальновідомих знань^[8] та усталеної мейнстримної науки з певної теми. Точне визначення терміну третинний варіюється залежно від академічної дисципліни.

Див. також

Примітки

↑ Ковальчук Оксана. Зміст поняття «історичне» та фактори, що впливають на його формування в добу романтизму // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — 2008. — Вип. 16. — С.180
↑ Primary and secondary sources explained.
↑ "Primary, secondary and tertiary sources [Архівовано 2020-02-18 у Wayback Machine.]". University Libraries, University of Maryland.
↑ "Secondary sources [Архівовано 2014-11-06 у Wayback Machine.]". James Cook University.
↑ Primary, secondary and tertiary sources. [Архівовано 2013-07-03 у Wayback Machine.]". University Libraries, University of Maryland. Retrieve 07/26/2013
↑ Tertiary Information Sources. Old Dominion University -- ODU Libraries. September 2012. Процитовано 20 June 2013.
↑ "Tertiary sources [Архівовано 2014-11-06 у Wayback Machine.]". James Cook University.
↑ "Primary, Secondary, and Tertiary Resources". University of New Haven.

Джерела та література

Дмитрієнко М. Ф. Джерела історичні [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Історія України з давнини до початку XXI століття. Навчальний посібник / Авторський колектив: канд. іст. наук В. Т. Британ, канд. іст. наук О. Ю. Висоцький, О. В. Михайлюк, канд. іст. наук Н. Г. Мосюкова, канд. іст. наук Л. С. Підлісна. — Дніпропетровськ [Архівовано 7 червня 2010 у Wayback Machine.]
Гладких М. Джерела археологічні // Історія в термінах і поняттях. Довідник / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історічний факультет / Шидловський П. С., Синиця Є. В., Гладких М. І., Самойленко Л. Г. та ін. / За заг. ред. д-ра іст. наук, проф. Т. В. Орлової. — Київ, 2014. — С. 235. — ISBN 978-966-2911-60-2
Павленко С. Джерела історичні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 239—240
Павленко С. Джерела вторинні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 237
Павленко С. Джерела зображальні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 237—239
Павленко С. Джерела вербальні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 235—236
Калакура Я. Джерела історіографічні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 240—242
Павленко С. Джерела масові // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 242—243
Павленко С. Джерела особового походження // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 243—245
Павленко С. Джерела первинні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 245—246
Павленко С. Джерела писемні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 246—247
Калакура Я. Джерела статистичні // Історія в термінах і поняттях. Довідник… С. 248—250.