Іна (Місяць)

Іна
лат. Ina
Іна. Два найбільші кратери ліворуч — Даґ (угорі) та Осама (внизу); найбільший пагорб у правій частині Іни — гора Агнес. Знімок Lunar Reconnaissance Orbiter (2009), ширина — 3,5 км.
Іна. Два найбільші кратери ліворуч — Даґ (угорі) та Осама (внизу); найбільший пагорб у правій частині Іни — гора Агнес. Знімок Lunar Reconnaissance Orbiter (2009), ширина — 3,5 км.

Іна. Два найбільші кратери ліворуч — Даґ (угорі) та Осама (внизу); найбільший пагорб у правій частині Іни — гора Агнес. Знімок Lunar Reconnaissance Orbiter (2009), ширина — 3,5 км.

18°40′ пн. ш. 5°18′ сх. д. / 18.66° пн. ш. 5.30° сх. д. / 18.66; 5.30
Небесне тілоМісяць
Діаметр2,9×1,9[1] км
Найбільша глибина64[1] м
ЕпонімІна, давньоримське жіноче ім'я[2]
У базах даних
GPN
Іна (Місяць, видимий бік)
Іна
CMNS: Іна у Вікісховищі
Пагорби на дні Іни при низькому Сонці (6,6° над горизонтом). Знімок LRO; ширина — 1 км.
Гора Агнес при низькому Сонці. Ширина знімка — 1 км.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іна.

Іна (лат. Ina) — западина загадкового походження в Озері Щастя на Місяці. Має розмір 3×2 км. Примітна світлою і майже некратерованою поверхнею, якою розкидані пагорби, схожі на краплини розлитої ртуті[3][1]. Ці пагорби вирізняються темною поверхнею, подібною до решти озера, і надзвичайно чіткими обрисами.

На Місяці виявлено кілька десятків подібних об'єктів; Іна — найбільший та найвідоміший з них[4][5][6]. Їх походження станом на 2019 рік не встановлено, хоча існує низка гіпотез[7][8][9]. Світла поверхня та чіткі межі цих утворень свідчать про їх дуже малий вік порівняно з більшістю деталей поверхні Місяця[10][11][12].

Ця структура була відкрита в 1972 році на знімках «Аполлона-15»[3]. Через 2 роки на карті, виданій NASA[13], вона отримала давньоримське жіноче ім'я Іна згідно з практикою називати малі місячні кратери та подібні до них об'єкти просто людськими іменами (тоді як великі називають на честь конкретних осіб)[14]. У 1979 році цю назву затвердив Міжнародний астрономічний союз[2]. Крім того, за характерну форму об'єкт називають D-кальдерою[15][16][1].

Разом з Іною імена отримали два малі звичайні кратери поряд із нею. Це 400-метровий кратер Даґ на північний захід від Іни та 350-метровий кратер Осама на її південно-західному краю. Крім того, пагорб шириною 650 метрів у східній частині Іни має назву «гора Агнес»[17].

Дослідження

Іна викликала великий інтерес дослідників[15][18][19] із 1972 року, коли її відкрили на фотографіях, зроблених з орбіти «Аполлоном-15»[3]. Її могли знайти й на 5 років раніше — на знімках Lunar Orbiter 4 — але цьому завадив дефект зображення[3][20]. В кінці того ж 1972 року Іну спостерігали та фотографували з орбіти астронавти «Аполлона-17»[16][15][19]. Згодом її досліджували кілька автоматичних космічних апаратів[19][9]. Так, у 2009 році почав роботу супутник Lunar Reconnaissance Orbiter, що відзняв Іну з роздільною здатністю порядку 0,5 метра на піксель — на порядок краще за найякісніші знімки, що існували до того — причому за різних умов освітлення[18][21]. Отримав він і радіолокаційні зображення цього об'єкта[22].

Розташування

Іна розташована на верхівці округлого підняття висотою 300 м і діаметром 15 км[23][11] або, за іншою оцінкою, 22 км[9], яке, ймовірно, є щитовим вулканом[9]. У такому разі це один із найбільших подібних вулканів на Місяці[9]. Він стоїть на видовженому плато (можливо, горсті) шириною близько 30 км[1][24][23] і висотою 650—800 м[9]. Це плато розташоване посеред Озера Щастя — між морями Ясності, Парів та Дощів. Координати центра Іни — 18°40′ пн. ш. 5°18′ сх. д. / 18.66° пн. ш. 5.30° сх. д. / 18.66; 5.30 (Іна)[2]

Опис

Іна — це D-подібна западина розміром 2900×1900 м і площею близько 4,5 км2, що обмежена валом шириною 600–1000 м і висотою 30–40 м. Східний край валу на 10 м вищий за західний. Зовні вал дуже пологий (1–3°) і не має чіткої межі, тоді як всередині дуже крутий (десятки градусів) і різко відмежований від западини. Всередині Іни висота зменшується з відстанню від краю; похил поверхні там становить 1,3–1,6°. Найглибша точка лежить дещо північно-західніше центру, на 30 м нижче країв западини і на 64 м нижче найвищої точки валу[1][9].

Всередині западини є ділянки двох різко відмінних типів. Це низовина та розкидані нею пагорби амебоподібної форми. Поверхня цих пагорбів схожа на звичайну «морську» поверхню Озера Щастя, тоді як низовина значно від неї відрізняється[18][23].

Пагорбів усередині Іни кілька десятків; вони мають дуже різноманітний розмір, скруглені контури й часто з'єднані один з одним або з зовнішнім валом[1][9]. Їх часто порівнюють із краплями розлитої ртуті[3][1]. Вони невисокі (5–25, найчастіше 10–15 м[1][23][25]; завжди нижчі за край Іни[9]) і мають більш-менш плоску чи дещо опуклу верхівку та круті схили. Межі пагорбів майже скрізь дуже чіткі. Часто вони оточені вузькою смужкою дещо пониженої місцевості («ровом»), що далі поступово вирівнюється (ніби пагорб лежить у неглибокій западині). Межа пагорбів та низовини виглядає так само, як її зовнішня межа[1][18][26]. Пагорби мають у цілому значно рівнішу поверхню, ніж низовина, але концентрація кратерів на них набагато вища — майже така ж, як на навколишніх ділянках Озера Щастя[18].

Низовина Іни, навпаки, вкрита численними дрібними нерівностями — підняттями та западинами неправильної форми. Є там і круглі деталі, що можуть бути залишками кратерів[18]. Простежуються і лопатеподібні структури, дещо схожі формою на пагорби, але менші. Висота цих нерівностей не перевищує кількох метрів[1]. Окрім того, на низовині трапляються своєрідні невеликі дуже яскраві ділянки. При детальному розгляданні вони виявляються розсипами каміння, розмір якого сягає 1–5 м. Вони знаходяться переважно біля межі низовини з пагорбами або зовнішнім валом, особливо в пониженнях[1][18][20].

Колір низовин Іни блакитно-сірий, а пагорбів (як і звичайної місячної поверхні) — коричнюватий і суттєво темніший[16][1][24][19]. За спектральними властивостями речовина низовин Іни нагадує базальти з високим вмістом титану, що спостерігаються в деяких молодих кратерах — там, де вони опинилися на поверхні недавно і ще не встигли потьмяніти й втратити блакитний відтінок під дією космічних променів[19][11]. Зовні Іна оточена слабким розмитим ореолом (гало) ще більш темного відтінку, ніж навколишня поверхня Озера Щастя[20][11]. Поверхня навколо неї трохи більш синювата, ніж в околицях[23].

Аналоги

Аналогічний Іні об'єкт у місячному Морі Спокою. Ширина знімка — 2 км.
Приклад можливих меркуріанських аналогів Іни (кольори посилені). Знімок MESSENGER; ширина — 7 км.

Після відкриття Іни на Місяці було виявлено ще кілька десятків об'єктів такого типу, але менших і не таких виразних. Більшість з них мають менш правильну форму (а іноді й розділені на окремі частини), і не всі мають пагорби[4][6][5][27][28]. Їх називають «меніскові западини» (англ. meniscus hollows) за подібність їх країв до опуклого меніска[4] або «неправильні морські ділянки» (irregular mare patches)[27][28]. Вони найчастіше трапляються біля об'єктів вулканічної та тектонічної природи, нерідко групами[6][27][4].

Крім того, немало схожих об'єктів виявлено на Меркурії[4] (найбільш подібному до Місяця тілі Сонячної системи). Але вони мають і суттєві відмінності від місячних «меніскових западин». Меркуріанські западини зазвичай оточені яскравим ореолом і трапляються переважно в метеоритних кратерах[29][30], причому в будь-яких місцях (на дні, валах, центральних гірках, викидах), тоді як місячні аналоги Іни розповсюджені лише на морській поверхні. Меркуріанські об'єкти численніші та сягають на порядок більшого розміру, ніж місячні. Кольором Іна нагадує сусідні молоді кратери, а меркуріанські западини більш голубуваті, ніж молоді кратери Меркурія, що вказує на відмінність їх складу[31].

Геологічна історія

Вік

По всій видимості, поверхня низовин Іни значно молодша за поверхню її пагорбів та зовнішніх околиць (тобто, недавно оновлювалася). На це вказують світлий колір та мала кратерованість цих низовин. З часом деталі поверхні Місяця темнішають під дією космічних променів та зазнають численних метеоритних ударів, що створюють кратери, згладжують схили й розмивають межі об'єктів[19][6][24][11]. Судячи з названих ознак, низовина Іни — одна з наймолодших деталей рельєфу Місяця[18]. Поверхня пагорбів значно старша: її вік приблизно такий, як у звичайної поверхні Озера Щастя (більше мільярда років[18]), причому схили тих самих пагорбів набагато молодші: вони б не могли зберегти свою теперішню крутість та чіткі межі навіть протягом 50 млн років[10][11]. «Рови», що подекуди оточують пагорби, мали б зникнути всього за 1-2 млн років[12].

З іншого боку, є і значно менша оцінка віку верхівок пагорбів Іни — 33±2 млн років (вона базується на підрахунку кратерів діаметром >10 м, що дав значення 137 штук/км2)[5][27][28].

Вік округлої височини (ймовірного вулкану), де знаходиться Іна, за даними підрахунку кратерів 2019 року, становить 3,5+0,06
−0,1 млрд років, що відповідає часам найактивніших вивержень морських базальтів на Місяці[9], причому, за даними деяких досліджень, ця височина дещо молодша за свої околиці[23][1]. Однак не виключено, що отримані в цей спосіб оцінки віку поверхні регіону занижені: за версією деяких дослідників, тамтешні породи є багатою на бульбашки лавою, а в ній за рівних інших умов утворюються відносно малі кратери[32][9].

Утворення

Походження Іни лишається неясним. Після її відкриття першою з'явилася версія, що це кальдера дуже низького давнього вулкана[20][16]. Згодом було запропоновано гіпотезу, що Іна утворилася при викиді газів (вулканічних або навіть радіогенних), які здули реголіт геть. У такому разі пагорби — це місця, де він залишився[11][4]. За іншою думкою, пагорби — це лавові маси[18][24] (можливо, потоки лави, «роздуті» під час росту під щільним покривом[1] або вичавлені крізь тріщини в кірці з застиглої лави на лавовому озері[9]). Всі ці версії мають недоліки[6]. Так, навколо Іни нема вулканічних викидів[11], як і розкиданого потоками газу реголіту[10]; крім того, за сучасними даними, вулканічна активність на Місяці давно припинилася[11].

Згідно з іще однією гіпотезою, Іна з'явилася (і продовжує формуватися) завдяки провалюванню ґрунту в підземні порожнини. Вони могли утворитися в давні часи при застиганні лави[6] або нещодавно при випаровуванні з-під поверхні якихось летких речовин[10]. У такому разі яскраві каменясті ділянки дна Іни — це місця, де реголіт уже провалився, більш темні низовини — місця неповного провалювання, а пагорби — залишки первісної поверхні, що поступово зменшуються[10].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Garry, W. B.; Robinson, M. S.; Zimbelman, J. R.; Bleacher, J. E.; Hawke, B. R.; Crumpler, L. S.; Braden, S. E.; Sato, H. (November 2012). The origin of Ina: Evidence for inflated lava flows on the Moon (PDF). Journal of Geophysical Research. 117: E00H31. Bibcode:2012JGRE..117.0H31G. doi:10.1029/2011JE003981. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014. (міні-версія [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Bibcode: 2011LPI....42.2605G, карта)
  2. ↑ а б в Ina. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  3. ↑ а б в г д Whitaker, E.A. An unusual mare feature // Apollo 15 Preliminary Science Report (NASA Special Publication 289). — 1972. — P. 25-84–25-85. — Bibcode:1972NASSP.289...84W. Архівовано з джерела 10 грудня 2017
  4. ↑ а б в г д е Stooke, P. J. (March 2012). Lunar Meniscus Hollows (PDF). 43rd Lunar and Planetary Science Conference, held March 19-23, 2012 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1659, id.1011. Bibcode:2012LPI....43.1011S. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2014.
  5. ↑ а б в Braden, S. E.; Robinson, M. S.; Stopar, J. D.; van der Bogert, C. H.; Hawke, B. R. (March 2013). Age and Extent of Small, Young Volcanic Activity on the Moon (PDF). 44th Lunar and Planetary Science Conference, held March 18-22, 2013 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1719, p.2843. Bibcode:2013LPI....44.2843B. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2014.
  6. ↑ а б в г д е Chan, N. W.; Vaughan, W. M.; Head, J. W. (March 2014). Lunar Ina-Like Features: Maps and Morphometry (PDF). 45th Lunar and Planetary Science Conference, held 17-21 March, 2014 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1777, p.1001. Bibcode:2014LPI....45.1001C. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2014. (poster)
  7. ↑ Elder, C. M.; Hayne, P. O.; Ghent, R. R.; Bandfield, J. L.; Williams, J.-P.; Paige, D. A. (2016). Regolith Formation on Young Lunar Volcanic Features (PDF). 47th Lunar and Planetary Science Conference, held March 21-25, 2016 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1903, p.2785. Bibcode:2016LPI....47.2785E. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2022. Процитовано 31 грудня 2018.
  8. ↑ Elder, C.; Hayne, P. O.; Donaldson Hanna, K.; Bandfield, J.; Ghent, R.; Williams, J.-P.; Paige, D. A. (2016). Young Lunar Volcanic Features: How Did They Form?. American Astronomical Society, DPS meeting #48, id.215.11. Bibcode:2016DPS....4821511E.
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м н Qiao L., Head J. W., Ling Z. та ін. (2019). Geological Characterization of the Ina Shield Volcano Summit Pit Crater on the Moon: Evidence for Extrusion of Waning‐Stage Lava Lake Magmatic Foams and Anomalously Young Crater Retention Ages. Journal of Geophysical Research: Planets. 124 (4): 1100—1140. Bibcode:2019JGRE..124.1100Q. doi:10.1029/2018JE005841. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  10. ↑ а б в г д Vaughan, W.M.; Head, J.W. Ina: Lunar sublimation terrain?. Will Vaughan's page. planetary.brown.edu. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  11. ↑ а б в г д е ж и к Schultz, P. H.; Staid, M. I.; Pieters, C. M. (November 2006). Lunar activity from recent gas release (PDF). Nature. 444 (7116): 184—186. Bibcode:2006Natur.444..184S. doi:10.1038/nature05303. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014. (Популярний огляд [Архівовано 2014-08-14 у Wayback Machine.], )
  12. ↑ а б Fassett, C. I.; Thomson, B. J. (2015). A Landscape Evolution Perspective on How Young is Young on the Lunar Surface (PDF). 46th Lunar and Planetary Science Conference, held March 16-20, 2015 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1832, p.1120. Bibcode:2015LPI....46.1120F. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2015. Процитовано 31 грудня 2018.
  13. ↑ Sheet 41C3S1(10) Ina // NASA lunar topophotomap (based on Apollo 15 photos). Scale 1:10,000. — ed. 1. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, 1974.
  14. ↑ Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  15. ↑ а б в El-Baz, F. (1973). D-caldera: New photographs of a unique feature (PDF). Apollo 17 Preliminary Science Report (NASA Special Publication 330). 1: 30-13—30-17. Bibcode:1973NASSP.330...30E. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  16. ↑ а б в г Evans, R.E.; El-Baz F. 28. Geological observations from lunar orbit // Apollo 17 Preliminary Science Report (NASA Special Publication 330). — 1973. — P. 28-25–28-26. — Bibcode:1973NASSP.330...28E. Архівовано з джерела 2 листопада 2014
  17. ↑ Наведено за довідником МАС [Архівовано 2012-04-12 у Wayback Machine.]
  18. ↑ а б в г д е ж и к л Robinson, M. S.; Thomas, P. C.; Braden, S. E.; Lawrence, S. J.; Garry, W. B.; LROC Team. (March 2010). High Resolution Imaging of Ina: Morphology, Relative Ages, Formation (PDF). 41st Lunar and Planetary Science Conference, held March 1-5, 2010 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1533, p.2592. Bibcode:2010LPI....41.2592R. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2014.
  19. ↑ а б в г д е Staid, M.; Isaacson, P.; Petro, N.; Boardman, J.; Pieters, C. M.; Head, J. W.; Sunshine, J.; Donaldson Hanna, K.; Taylor, L. A. (March 2011). The Spectral Properties of Ina: New Observations from the Moon Mineralogy Mapper (PDF). 42nd Lunar and Planetary Science Conference, held March 7-11, 2011 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1608, p.2499. Bibcode:2011LPI....42.2499S. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2014.
  20. ↑ а б в г El-Baz, F. (1972). New geological findings in Apollo 15 lunar orbital photography (PDF). Proceedings of the Lunar Science Conference. 1: 44—47. Bibcode:1972LPSC....3...39E. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  21. ↑ The Enigmatic Lunar Surface Feature Called "Ina". MEM-TEK. 15 квітня 2017. Архів оригіналу за 11 грудня 2017.
  22. ↑ Carter, L. M.; Hawke, B. R.; Garry, W. B.; Campbell, B. A.; Giguere, T. A.; Bussey, D. B. J. (March 2013). Radar Observations of Lunar Hollow Terrain (PDF). 44th Lunar and Planetary Science Conference, held March 18-22, 2013 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1719, p.2146. Bibcode:2013LPI....44.2146C. Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  23. ↑ а б в г д е Strain, P. L.; El-Baz, F. (1980). The geology and morphology of Ina. Proceedings of 11th Lunar and Planetary Science Conference, Houston, TX, March 17-21, 1980. 3: 2437—2446. Bibcode:1980LPSC...11.2437S.
  24. ↑ а б в г Garry, W. B.; Hawke, B. R.; Crites, S.; Giguere, T.; Lucey, P. G. (March 2013). Optical Maturity (OMAT) of Ina 'D-Caldera', the Moon (PDF). 44th Lunar and Planetary Science Conference, held March 18-22, 2013 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1719, p.3058. Bibcode:2013LPI....44.3058G. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2014.
  25. ↑ Vaughan, W.M. Topography of Ina (image from Garry et al., 2012). Ina. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  26. ↑ Знімок Іни, зроблений апаратом Lunar Reconnaissance Orbiter (2009)
  27. ↑ а б в г Braden, S.; Robinson, M. S.; Stopar, J. D. (December 2013). Evidence of young volcanic vents in the lunar maria. American Geophysical Union, Fall Meeting 2013, abstract #V53C-2809. Bibcode:2013AGUFM.V53C2809B.
  28. ↑ а б в Braden S. E., Stopar J. D., Robinson M. S., Lawrence S. J., van der Bogert C. H., Hiesinger H. (2014). Evidence for basaltic volcanism on the Moon within the past 100 million years. Nature Geoscience. 7 (11): 787—791. Bibcode:2014NatGe...7..787B. doi:10.1038/ngeo2252. (Supplementary material [Архівовано 3 грудня 2014 у Wayback Machine.])
  29. ↑ Blewett, D. T.; Chabot, N. L.; Denevi, B. W. та ін. (September 2012). Hollows on Mercury: MESSENGER Evidence for Geologically Recent Volatile-Related Activity. Science. 333 (6051): 1856—1859. Bibcode:2011Sci...333.1856B. doi:10.1126/science.1211681. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  30. ↑ Thomas, R. J.; Rothery, D. A.; Conway, S. J.; Anand, M. (February 2014). Hollows on Mercury: Materials and mechanisms involved in their formation. Icarus. 229: 221—235. Bibcode:2014Icar..229..221T. doi:10.1016/j.icarus.2013.11.018. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 листопада 2014.
  31. ↑ Blewett, D. T.; Vaughan, W. M.; Xiao, Zh.; Chabot, N. L.; Denevi, B. W.; Ernst, C. M.; Helbert, J.; D'Amore, M.; Maturilli, A.; Head, J. W.; Solomon, S. C. (May 2013). Mercury's hollows: Constraints on formation and composition from analysis of geological setting and spectral reflectance (PDF). Journal of Geophysical Research: Planets. 118 (5): 1013—1032. Bibcode:2013JGRE..118.1013B. doi:10.1029/2012JE004174. Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2013. Процитовано 5 листопада 2014.
  32. ↑ Head, J. W.; Wilson, L.; Qiao, L.; Xiao, L. (2016). Eruption of Magmatic Foams and Unusual Regolith Properties: Anomalously Young Crater Retention Ages and the Case of Ina (PDF). Annual Meeting of the Lunar Exploration Analysis Group, held 1-3 November, 2016 in Columbia, Maryland. LPI Contribution No. 1960, id.5069. Bibcode:2016LPICo1960.5069H.

Посилання

Read other articles:

Panji kerajaan Yordania

Standar Kerajaan Yordania adalah standar kerajaan yang digunakan oleh beberapa anggota keluarga kerajaan Yordania. Anggota keluarga kerajaan yang menggunakan standar ini ialah raja dan mantan raja Yordania. Bendera ini menyerupai bendera Yordania. Standar Raja Yordania[1] Gambaran Standa Raja Yordania (kini Abdullah II) sangatlah unik. Standar ini memiliki bendera nasional di tengah-tengahnya, namun bintang pada bendera nasional diganti oleh mahkota yang berkelok-kelok. Bendera nasion...

 

 

Giorgio Basta

Giorgio BastaNascitaRoccaforzata, 30 gennaio 1544 MortePraga, 20 novembre 1607 Dati militariPaese servito Sacro Romano Impero GradoGenerale GuerreLunga Guerra BattaglieBattaglia di MirăslăuBattaglia di Goroszló voci di militari presenti su Wikipedia Manuale Giorgio Basta (Rocca, 30 gennaio 1544 – Praga, 20 novembre 1607) è stato un generale e mercenario italiano di origini albanesi del Regno di Sicilia, che fu al servizio degli Asburgo. Cartello stradale a Brindisi Montagna...

 

 

Asisten Logistik Kepala Staf Angkatan Darat

Asisten Logistik Kepala Staf TNI Angkatan DaratLambang TNI Angkatan DaratBendera Jabatan Asisten Logistik Kepala Staf Angkatan DaratPetahanaMayor Jenderal TNI Adisura Firdaus Tarigansejak 21 Februari 2024Pejabat pertamaBrigadir Jenderal TNI D.I. PanjaitanSitus webwww.tniad.mil.id Asisten Logistik Kepala Staf Angkatan Darat merupakan sebuah jabatan di lingkungan Markas Besar Angkatan Darat yang berkedudukan langsung di bawah Kepala Staf Angkatan Darat. Asisten Logistik Kepala Staf Angkata...

Aram Mp3

Pour les articles homonymes, voir Sarkissian. Ne doit pas être confondu avec Aram Sargsian. Aram Mp3 Informations générales Nom de naissance Aram Sarkissian Naissance 5 avril 1984 (40 ans)Erevan (Arménie) Activité principale Chanteur Activités annexes Auteur-compositeur, comédien, animateur modifier Aram Sarkissian (né le 5 avril 1984, à Erevan), mieux connu sous le nom d'Aram Mp3, est un chanteur et comédien arménien. Biographie Aram Sarkissian est né le 5 avril 1984 à Ere...

 

 

Finska kriget

Finska kriget Del av rysk-svenska kriget och Napoleonkrigen(Svensk-franska kriget) Medurs uppifrån:Belägringen av Sveaborg, Slaget vid Revolax, Slaget vid Virta bro, Träffningen vid Ratan och Slaget vid Oravais. Ägde rum 21 februari 1808–17 september 1809 Plats Finland, Sverige Resultat Rysk seger, Freden i Fredrikshamn Sverige förlorar Finland Ny statsgräns upprättas längs älvarna Könkämä, Muonio och Torne älv. Åland samt delar av dåvarande Västerbotten och Lappland b...

 

 

1900年美國總統選舉

1900年美國總統選舉 ← 1896 1900年11月6日 1904 → 447張選舉人票獲勝需224張選舉人票投票率73.2%[1] ▼ 6.1 %   获提名人 威廉·麥金利 威廉·詹寧斯·布賴恩 政党 共和黨 民主党 家鄉州 俄亥俄州 內布拉斯加州 竞选搭档 西奧多·羅斯福 阿德萊·史蒂文森一世 选举人票 292 155 胜出州/省 28 17 民選得票 7,228,864 6,370,932 得票率 51.6% 45.5% 總統選舉結果地圖，紅色代表�...

Hau Pei-tsun

Taiwanese politician (1919–2020) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Hau Pei-tsun – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2020) (Learn how and when to remove this message) In this Chinese name, the family name is Hau. Hau Pei-tsun郝柏村Official portrait, 199013th Premier of ...

 

 

Don Gambril

American swimming coach Don GambrilGambril, as 1984 Olympic Swim CoachBiographical detailsBorn(1934-01-02)January 2, 1934Altamont, KansasAlma materCalifornia State University, Los Angeles ('60)Playing career1951-1952East Los Angeles Jr. College1952-1953Occidental College1956-1957U.S. NavyAll Navy Swim Team Coaching career (HC unless noted)Swimming Coach 1958-19901958-1963Rosemead High SchoolCalifornia1958-1965Rosemead Swim ClubEvenings1963-1965Arcadia High School1965-1967Pasadena City Co...

 

 

Armand Marrast

French politician and mayor of Paris Armand Marrast Armand Marrast (June 5, 1801, Saint-Gaudens–April 12, 1852, Paris) was a French politician and mayor of Paris. See also List of presidents of the National Assembly of France List of mayors of Paris vteMayors of Paris(1789–1794) Jean Sylvain Bailly Jérôme Pétion de Villeneuve Henri Lefèvre d'Ormesson Nicolas Chambon Jean-Nicolas Pache Jean-Baptiste Fleuriot-Lescot (1848) Louis Antoine Pagès Armand Marrast (1870–1871) Étienne Arago...

Aura, Finland

Municipality in Southwest Finland, FinlandAuraMunicipalityAuran kuntaAura kommun Coat of armsLocation of Aura in FinlandCoordinates: 60°39′N 022°35′E / 60.650°N 22.583°E / 60.650; 22.583Country FinlandRegionSouthwest FinlandSub-regionLoimaa sub-regionCharter1917Government • Municipal managerJari KesäniemiArea (2018-01-01)[1] • Total95.58 km2 (36.90 sq mi) • Land95.01 km2 (36.68 sq&...

 

 

New Holland Publishers

Australian publishing firm New Holland PublishersStatusActiveFounded1955 (1955)Country of originAustralia, & New ZealandHeadquarters locationLevel 1/178 Fox Valley RdWahroonga, 2076AustraliaDistributionRegency Media Group (Australia)Bookreps (New Zealand)[1]Midpoint Trade Books (US)[2]Key peopleFiona Schultz (MD)[3]Publication typesBooksNonfiction topicsLifestyle, natural history, travelOwner(s)Fiona Shultz, David Cowie FSDC TrustOfficial websitenewhollandpubl...

 

 

Asiago War Memorial

World War I memorial in Asiago, Italy Sacrario militare di AsiagoItalyFor Italian and Austro-Hungarian soldiers who died on the battles on the Asiago plateau in World War IUnveiled17 July 1938 (inaugurated)Designed byOrfeo Rossato The Asiago War Memorial is a World War I memorial located in the town of Asiago in the Province of Vicenza in the Veneto region of northeast Italy. Surrounded by mountains that were the site of several World War I battles, the monument houses the remains of ove...

Plebgate

Political scandal regarding Conservative MP Andrew Mitchell Andrew Mitchell, Member of parliament for Sutton Coldfield, who was involved in the scandal. Plebgate (also known as Plodgate[1] and Gategate[2][3]) was a British political scandal which started in September 2012. The trigger was an altercation between Conservative MP and Chief Whip Andrew Mitchell and police officers on duty outside Downing Street. Leaked police logs, later apparently backed up by eyewitness ...

 

 

2024 World Athletics Relays

2024 World Athletics RelaysHost city Nassau, BahamasEvents5Dates4-5 May 2024Main venueThomas Robinson Stadium← Chorzów 2021Guangzhou 2025 → The 2024 World Athletics Relays was held in Nassau, Bahamas on 4 and 5 May 2024.[1] Overview The first 3 editions of the IAAF World Relays (former name) have been held in the same site: 2014 IAAF World Relays, 2015 IAAF World Relays and 2017 IAAF World Relays. Nassau won the bid against Lausanne in November 2022, in Rome.&#...

 

 

Stolen Assignment

1955 British film by Terence Fisher Stolen AssignmentTheatrical release posterDirected byTerence FisherWritten byKenneth HaylesProduced byFrancis SearleStarringJohn BentleyCinematographyWalter J. Harvey (as Jimmy Harvey)Edited byJohn PomeroyProductioncompanyAssociation of Cinema Technicians (A.C.T.)Distributed byBritish Lion Film Corporation (UK)Release date August 1955 (1955-08) (UK) Running time62 min.CountryUnited KingdomLanguageEnglish Stolen Assignment is a 1955 British com...

Prince Henry's Room

Historic room in the City of London 51°30′50″N 0°6′39″W / 51.51389°N 0.11083°W / 51.51389; -0.11083 17 Fleet Street The decorated plaster ceiling with the Prince of Wales's feathers in the centre Original Jacobean wood panelling East Royal window of the room Prince Henry's Room is situated on the first floor at the front of No. 17 Fleet Street, London. The house is one of the few surviving buildings in the City of London dating from before the Great Fire of...

 

 

تشيلي

  جمهورية تشيلي República de Chile  (إسبانية) تشيليعلم تشيلي  تشيليشعار تشيلي  الشعار الوطنيPor la Razón o la Fuerza  (إسبانية) (بالحق أو بالقوة) النشيد: نشيد تشيلي الوطني الأرض والسكان إحداثيات 33°S 71°W / 33°S 71°W / -33; -71   [1] أعلى قمة أوخوس ديل سالادو (6893 متر) ...

 

 

7ball

American Christian music magazine For the game, see Seven-ball. 7ballsubtitled as Modern Music on CueEditor In ChiefChris WellCategoriesChristian alternative musicFrequencyBimonthlyFirst issueJuly/August 1995Final issue2004CompanyRoyal Magazine GroupVoxcorpBased inNashville, Tennessee[1]ISSN1082-3980 7ball is a discontinued Christian music magazine, first published in 1995. They focused on rock, hip-hop, and other alternative forms of Christian music. The magazine was initially publis...

ABC Commissary

Quick service restaurant at Disney's Hollywood Studios ABC CommissaryThe exterior of the ABC CommissaryRestaurant informationOwner(s)Walt Disney Parks, Experiences and Consumer ProductsCityBay LakeCountyOrange CountyStateFloridaCountryUnited StatesCoordinates28°21′22″N 81°33′37″W / 28.3560773°N 81.5602446°W / 28.3560773; -81.5602446WebsiteOfficial website The ABC Commissary is a restaurant on Commissary Lane at Disney's Hollywood Studios, one of the four ma...

 

 

العلاقات البليزية التونسية

العلاقات البليزية التونسية بليز تونس   بليز   تونس تعديل مصدري - تعديل   العلاقات البليزية التونسية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين بليز وتونس.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه المقارنة بليز تونس المساح�...